БЄЛКІН Л.М., Проблеми інформаційного забезпечення клірингових операцій з цінними паперами в контексті податкових наслідків цих операцій

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.2(5).271861

УДК 346.3

БЄЛКІН Л.М.,
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
Голова правління ЗАТ “Біт”  
 
 
Анотація. Розглядаються податкові наслідки клірингових операцій за законодавством України та шляхи його удосконалення.
Ключові слова: інформаційне забезпечення, клірингові операції, цінні папери.
Аннотация. Рассматриваются налоговые последствия клиринговых операций по законодательству Украины и пути его усовершенствования.
Ключевые слова: информационное обеспечение, клиринговые операции, ценные бумаги.
Summary. The tax consequences of clearing operations on the legislation of Ukraine and way of his improvement are examined.
Keywords: informative providing, clearing operations, securities.
 
        Постановка проблеми. Вступаючи в договірні відносини один з одним, суб’єкти економічної діяльності мають, як правило, різні, а іноді і прямо протилежні цілі та інтереси. Узгодження зазначених цілей та інтересів досягається за допомогою спеціальних технологій та інструментів.
        Однією з таких технологій є кліринг, який гарантує взаємне виконання сторонами своїх зобов’язань, зокрема, взятих у системі біржової торгівлі. При цьому кліринг по цінних паперах гарантує здійснення операцій по схемі “поставка проти платежу”, тобто поставка цінних паперів відбуватиметься тільки за умови оплати цих цінних паперів.
       Як зазначається у [1], системи клірингових торгів демонструють максимальну стабільність навіть у кризові часи. Власне, широке запровадження клірингових розрахунків було реакцією на неможливість забезпечити звичайними засобами гарантовані розрахунки по угодах з цінними паперами. Зокрема, у США, в результаті різкого зростання обсягу торгівлі цінними паперами наприкінці 1960-х років з’явилися завали невиконаних торгових ордерів, підтверджень і наказів на поставку, що призвели до сумнозвісної “паперової кризи”, яка змусила біржу скоротити торгові години і закрити торги по середах на шість місяців, щоб знайти вирішення ситуації. “Паперова криза” являла собою більше, ніж просто набір операційних проблем для фінансових організацій та інших учасників ринку. Неопрацьовані накази і збої в постачаннях також збільшували фінансові ризики багатьох фірм, приводячи до стурбованості наглядових органів щодо спроможності таких фірм контролювати свої ризики і управляти своїми цінними паперами і фінансовими позиціями належним чином. Ці ризики треба було усувати.
         Під тиском Конгресу і регулюючих органів в середині 1970-х років галузь почала утворювати центральні депозитарії цінних паперів і організації центральних контрагентів (ЦКА) для зберігання паперових сертифікатів, стимулювання багатосторонніх неттинг-угод зменшення ризику за допомогою гарантування угод, та проведення розрахунків за цінні папери за допомогою електронних записів…
 
 
 

 

Видання НДІІП