https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.2(2).271529
УДК 329.05
|
БЕБИК В.М.,
|
доктор політичних наук, професор,
проректор Університету “Україна”,
голова Всеукраїнської асоціації політичних наук
|
||
|
|||
|
Поняття соціально-комунікаційної праксеології.
Аналіз функціонування суспільної сфери потребує дослідження особливостей форм і змісту соціально-політичних, економічних, психологічних і комунікаційних процесів, вимірюваних реальною суспільною практикою [1; 2; 4; 13]. Зрозуміло, що такі дослідження мають враховувати базову соціально-філософську парадигму, тип соціально-комунікаційної культури суспільства та ін. [4].
Загалом суспільна практика свідчить, що можна мати потужні інформаційно-комунікаційні ресурси, але не вміти ними ефективно розпорядитися. І, навпаки, за умов володіння обмеженими інформаційно-комунікаційними ресурсами, але за наявності продуманої стратегії і тактики дій можна досягти великих успіхів у суспільній діяльності [5; 20; 25].
Власне, термін праксеологія (від грецьк. – діяльність) був запроваджений в рамках практичної соціології поляком Тадеушем Котарбінським, який вперше сформулював і розвинув разом зі своїми колегами проблеми дослідження ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію і комунікацію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва [18].
В цьому методологічному контексті сформулюємо поняття соціально-комунікаційної праксеології як напряму соціальної комунікації, який досліджує практичні проблеми вивчення, аналізу і управління соціально-комунікаційною сферою суспільства, під якою ми розуміємо інтегральну, матричну, взаємозалежну сукупність соціально-комунікаційних структур, соціально-комунікаційних відносин, суспільної свідомості і соціально-комунікаційної діяльності [4]. Всі перераховані сектори соціально-комунікаційної сфери перетинаються між собою, впливають один на один, і можуть бути керовані наступними видами соціальних норм-регуляторів: соціально-правовими, соціально-економічими, соціально-політичними і соціально-психологічними.
Відповідно до згаданих вище особливостей здійснення управлінських впливів на соціально-комунікаційну сферу суспільства варто виокремити наступні види соціально-комунікаційної праксеології: правова, економічна, політична і психологічна…
|
|||
