ЧЕРНЕНКО О.О., Роль слідчих підрозділів ОВС України у профілактиці злочинності (історичний досвід) (стор. 180-187)

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.1(16).272895

УДК 343.85

Черненко О.О.,

старший слідчий з особливо важливих справ ГСУ МВС України

Анотація. У статті з’ясовані основні етапи виникнення та формування слідчої профілактики на вітчизняному просторі. Виявлено, що обсяг профілактичної складової у слідчій діяльності безпосередньо залежав від моделі функціонування органів розслідування. Вказано на функціональну невизначеність місця слідчої профілактики в сучасних умовах та прогалини нормативно-правового регулювання цього напрямку.

Ключові слова: суб’єкти запобігання злочинності, слідчі підрозділи, профілактика злочинності, слідча профілактика.

Аннотация. В статье рассмотрены основные этапы возникновения и формирования следственной профилактики на отечественном пространстве. Выявлено, что объем профилактической составляющей в следственной деятельности напрямую зависел от модели функционирования органов расследования. Указано на функциональную неопределенность места следственной профилактики в современных условиях и пробелы нормативно-правового регулирования этого направления.

Ключевые слова: субъекты предупреждения преступности, следственные подразделения, профилактика преступности, следственная профилактика.

Summary. The main stages of investigative prevention emergence and formation in domestic practice are considered in the article. It was revealed that the volume of preventive component in investigation activity depended on the model of investigative agencies functioning. Functional ambiguity of investigative prevention role in modern conditions and legislative gaps in this sphere are indicated.

Keywords: crime prevention subjects, investigative agencies, crime prevention, investigative prevention.

Постановка проблеми. Проблема злочинності в будь-якому суспільстві є однією з найбільш гострих та актуальних, а тому й діяльність, спрямована на її запобігання, вже традиційно визнається одним з пріоритетних напрямків державної політики для ефективної реалізації якої створюється розгалужена система суб’єктів – органів, установ, організацій, відповідальних за розробку стратегії та окремих заходів, спрямованих на запобігання злочинності, а також подальше їх виконання.

Окреме місце сьогодні у системі суб’єктів діяльності із запобігання злочинності належить слідчим підрозділам, які здійснюють профілактичну роботу у зв’язку із виконанням кримінально-процесуальних обов’язків. Однак обсяг профілактичної роботи, що має виконуватись слідчими, не є чітко визначеним, а це, в свою чергу, може призводити до невиправданого перевантаження слідчих, або ж, навпаки, до втрати окремих ефективних важелів впливу на окремі детермінанти злочинності.

Історія слідчої діяльності неодноразово потрапляла до наукового інтересу вчених-кримінологів, істориків, криміналістів, адміністративістів, як-то, наприклад, О.М. Бандурка, С.В. Губар, М.В. Калатур, О.Ф. Кістяківський, С.Л. Лимарченко, M.М. Фрідман-Козаченко та ін. Однак окремої уваги питанням пошуку оптимального підходу до визначення кола обов’язків у сфері профілактики злочинності слідчими за умов усвідомлення підстав та порядку формування слідчої профілактики, визначення основних етапів її становлення в їх роботах не було приділено.

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 1(16)/2016

DOI:

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання