ДЗЬОБАНЬ О.П., Засоби масової комунікації в культурі суспільства постмодерну

Дзьобань О.П.,

доктор філософських наук, професор,

професор кафедри філософії Національного університету

“Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”

 

        Загальна характеристика проблеми. У світі формується нове явище – глобальні взаємодії народів, культур, цивілізацій. XX століття, особливо його друга половина, багато в чому змінюють співвідношення між традиційною й масовою культурами. Глобальні процеси, охоплюючи економічне середовище, також стрімко розвиваються в соціокультурних просторах (у інформаційному обміні, мистецтві, в бізнесі).

        Аналіз наукових джерел і публікацій свідчить, що глобальні проблеми в сучасних суспільствах характеризуються низкою відмітних ознак [1 – 4 та ін.]:

- національний характер втрачає цілий ряд елементів матеріальної й духовної культури, які перетворюються на транснаціональні символи;

- в результаті міграційних процесів прискорюється формування інтегрованого світового соціокультурного простору, який має характер наднаціонального і наддержавного;

- особливу роль відіграють досягнення інформаційної революції (телекомунікації, Інтернет) у процесі розповсюдження інноваційної інформації;

- спільність глобальних проблем виживання в умовах близькості екологічних, військових, техногенних та інших катастроф ставлять перед людиною завдання, які можна вирішити лише спільно;

- у глобальні процеси включені всі етноси, країни й культури без винятку.

        Разом з тим, у наукових публікаціях достатньо протирічливо висвітлюється роль засобів масової комунікації (далі – ЗМК) в сучасних соціокультурних процесах. Тому метою даної статті є дослідження окремих характерних ознак і ролі ЗМК у культурі інформаційного суспільства (суспільства постмодерну).

        Враховуючи особливу роль телекомунікацій, інформаційних технологій в умовах глобалізації звернемося до розгляду нових складових масової культури. Сучасний етап розвитку культури одержує назву постіндустріальної або постмодерної культури, головними характерними рисами якої є орієнтація на споживання, іронізацію над художньою традицією минулих культур, стильовий плюралізм…

 

Повний текст статті.