https://doi.org/10.37750/2616-6798.2013.2(8).272351
УДК 351.81:343.346.8:347.777
|
Гавловський В.Д.,
Кузьмін С.А.,
|
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
кандидат юридичних наук
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Характерною особливістю сучасного суспільства є стрімкий, без перебільшення, революційний, позитивний розвиток цілої низки прикладних галузей науки та техніки. Особливо показово це знаходить свій прояв у сфері новітніх (високих) інформаційних технологій. За таких умов розвитку науково-технічного прогресу цілком природним видається те, що об’єктивно виникають передумови для зміни сталих підходів до аналізу низки об’єктивних явищ реальної дійсності. Правова наука, що за своїм призначенням має забезпечити упорядкування системи суспільних відносин в інтересах індивідів, держави та суспільства в цілому, також повинна враховувати ці тенденції, зокрема, адекватно та своєчасно реагувати на появу нових реальних і потенційних загроз, оскільки досягнення науково-технічного прогресу все частіше використовуються з деструктивною, антисуспільною метою.
Ми маємо констатувати, що сьогодні недостатність, а в ряді випадків, і фактична відсутність публічно-правового регулювання сфери кібернетичного простору створюють сприятливі умови не тільки для його використання кримінальними елементами (окремими особами та злочинними угрупованнями) для досягнення своїх злочинних цілей, а й для активного втягування у протиправні деструктивні процеси, що відбуваються у кібернетичному просторі, не тільки маргінального прошарку, а й тієї частини суспільства, що за інших умов стабільно дотримується конформістської правомірної поведінки…
|
|||
