ГУЦАЛЮК М.В., АНТОНЮК П.Є., Процесуальна спроможність використання електронної (цифрової) інформації як доказу в кримінальному провадженні (с. 116-122)

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.2(41).270373

УДК 343.982.4

ГУЦАЛЮК М.В.,

АНТОНЮК П.Є.,

кандидат юридичних наук., с.н.с., доцент, Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4496-5173.

кандидат юридичних наук., професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ.

ORCID: https://orcid.org/0000-000-1269-6992.

Анотація. Правоохоронні органи та суди дедалі частіше у своїй діяльності досліджують фактичні дані (докази), зафіксовані в електронній (цифровій) формі, які зберігаються на технічних носіях інформації. Водночас національне кримінальне процесуальне законодавство не містить чіткого визначення поняття “електронні докази”, що призводить до неоднозначної практики їх оцінки та використання в процесі доказування при розслідуванні кримінальних правопорушень. Аналіз судової практики також свідчить про різні підходи до оцінки належності і допустимості електронних доказів (фактичних даних, зафіксованих в електронній (цифровій) формі) у різних видах судочинства. У статті обґрунтовується необхідність визначення категорії “електронні докази” у Кримінальному процесуальному кодексі України та пропонується розробка нової парадигми теорії електронних доказів.

Ключові слова: електронні докази, кіберзлочин, комп’ютерні дані, спеціаліст, копіювання інформації, джерело доказів, електронна (цифрова) інформація, фактичні дані.

Summary. Law enforcement agencies and courts are increasingly investigating factual data (evidence) recorded in electronic (digital) form, which are stored on technical media. At the same time, the national criminal procedure legislation does not contain a clear definition of the term “electronic evidence”, which leads to ambiguous practices of their evaluation and use in the process of proving in the investigation of criminal offenses. The analysis of judicial practice also shows different approaches to assessing the relevance and admissibility of electronic evidence (factual data recorded in electronic (digital) form) in different types of proceedings. The article substantiates the need to define the category of “electronic evidence” in the Criminal Procedure Code of Ukraine and proposes the development of a new paradigm of electronic evidence theory.

Keywords: electronic evidence, cybercrime, computer data, specialist, copying information, source of evidence, electronic (digital) information, factual data.

Постановка проблеми. На початку 21 століття у зв’язку зі значним зростанням кількості інформації та необхідності її опрацювання і передачі в усіх розвинутих країнах світу почали активно використовувати електронні (технічні та програмні) засоби обробки інформації, які зберігають та передають її в електронній формі. Відповідно дослідження International Data Corporation (IDC) кількість такої інформації (колективні дані світу) подвоюється кожні півтора року, і у 2025 році становитиме 175 зеттабайта (трильйон гігабайт)...

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 2(41)/2022

DOI:

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання