Історія НДІІП НАПрН України та розвитку правової науки в інформаційній сфері

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в Україні та світі відбулася інформаційна революція, однією з ключових особливостей якої є стрімкий розвиток інформаційних технологій і зростання значимості інформації. Нині спостерігається поступальний розвиток інформаційної сфери як особливої системи суспільних відносин, що виникають в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави.

Вказані процеси визначають умови становлення інформаційного суспільства, сутність якого була визначена 1993 року Комісією Європейського Союзу: інформаційне суспільство – це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій і технологій зв’язку.

Історичний аналіз свідчить, що інформаційна сфера існувала з часу виникнення людства та суспільних відносин. Водночас питання розбудови складових інформаційного суспільства і правового регулювання інформаційних відносин почали активно опрацьовуватися у провідних країнах світу лише в другій половині ХХ століття. За радянських часів ще у 1970-х роках відомими українськими вченими Глушковим В. М. і Амосовим М. М. уперше у світі було піднято низку фундаментальних проблем у цій сфері, але надалі до їх практичної розробки долучилися переважно вчені країн Західної Європи, США і Японії.

Процеси інформатизації, що відбувалися у всьому цивілізованому світі, не могли залишитися поза увагою керівництва суверенної Української держави. Але на початку 1990-х років ця робота здійснювалась досить сегментарно. Ситуація почала кардинально змінюватися з утворенням відповідно до Указу Президента України від 13.03.1995 № 206/95 Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України.

Початком системної роботи у сфері інформатизації можна вважати 4 лютого 1998 року, коли вперше на пострадянському просторі було прийнято закони України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» та «Про Національну програму інформатизації», які розроблялися за участі Кібернетичного центру НАН України, Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України, Секретаріату Кабінету Міністрів України та Секретаріату Верховної Ради України.

У цей же період в Україні розпочалося активне формування інформаційного законодавства, що нині містить близько 4-х тисяч законів та інших нормативно-правових актів, які безпосередньо чи опосередковано регулюють інформаційні відносини.

Подальшій активізації системної роботи у сфері інформатизації та об`єднанню інтересів державного і приватного секторів сприяла діяльність Державної комісії з питань запобігання та усунення можливих негативних наслідків комп’ютерної кризи 2000 року та Урядової комісії з питань інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів виконавчої влади, створених згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.1999 № 218 та від 7.05.2000 № 777 відповідно.

Стрімкий розвиток і впровадження засобів інформатизації в органах державної влади та необхідність унормування нових інформаційних відносин створили передумови для звернення Академії правових наук України до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо утворення Науково-дослідного центру правової інформатики. 

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 21.06.2001 року у складі Академії правових наук України (з 2010 року – Національної академії правових наук України), було створено Науково-дослідний центр правової інформатики з правами науково-дослідного інституту (НДЦПІ НАПрН України), першим керівником якого (у 2001 – 2010 рр.) був відомий вчений Швець Микола Якович, член-кореспондент НАПрН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

За ці роки в НДЦПІ НАПрН України сформувалась наукова школа правової інформатики, у здобутку якої є створені інформаційно-аналітичні системи, проблемно-орієнтовані комплекси й автоматизовані робочі місця для забезпечення законотворчої, правозастосовної та правоосвітньої діяльності. Дослідження в галузі правової інформатики також заклали підґрунтя для становлення і розвитку інформаційного права, як комплексної галузі права.

За результатами виконаних розробок та впроваджених проектів група наукових працівників Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України стала лауреатами премії імені Ярослава Мудрого.

У номінації "За видатні заслуги в законотворчій, правозастосовній та судовій діяльності" лауреатами премії імені Ярослава Мудрого 2003 року визнано: Швеця М.Я., доктора економічних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого діяча науки і техніки України; Калюжного Р.А., доктора юридичних наук, професора; Здзебу І.О., лауреата Державної премії України в галузі науки й техніки; Брижко В.М., кандидата юридичних наук (Doctor of Philosophy), заслуженого винахідника республіки, лауреата НТТМ-86; Саницького В.А.; Клімашевську Ю.А.; Гавловського В.Д., кандидата юридичних наук; Цимбалюка В.С., кандидата юридичних наук.

2009 року лауреатами премії імені Ярослава Мудрого було визнано Ланде Д.В., доктора технічних наук, старшого наукового співробітника і Фурашева В.М., кандидата технічних наук, доцента, лауреата премії Ради Міністрів СРСР, заслуженого машинобудівника України.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій та функціональних напрямів інформаційної діяльності (інформатизація, зв'язок, телекомунікації; доступ до публічної інформації; засоби масової інформації, Інтернет, реклама; видавнича, бібліотечна, архівна і музейна справа; електронний документообіг; державна статистика; інформаційна діяльність в галузях освіти і науки, культури і мистецтв, в економічній, фінансовій, безпековій та інших сферах) актуалізували потребу корегування профілю наукової діяльності НДЦПІ НАПрН України і його подальшого розвитку, необхідність розробки пріоритетних напрямів розвитку правової науки в інформаційній сфері, а також покращання їх координації відповідно до потреб суспільства і держави.

Вказані проблеми стали предметом всебічного публічного обговорення в ході низки загальнодержавних та міжнародних конференцій, семінарів і круглих столів, проведених у 2010 – 2012 роках НДЦПІ НАПрН України спільно з вітчизняними та іноземними партнерами за участі народних депутатів України, представників Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, правоохоронних та інших державних органів, експертів і вчених інформаційної сфери НАН України і НАПрН України.

За результатами цих заходів у червні 2011 року згідно з рішенням президії НАПрН України діяльність НДЦПІ НАПрН України крім актуальних проблем правової інформатики була зосереджена на дослідженні теорії інформаційного права, правових проблем інформаційної діяльності, державно-правових проблем інформаційної безпеки, юридичної відповідальності за правопорушення в інформаційній сфері, відповідного історичного та іноземного досвіду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року № 1375 «Про затвердження Статуту Національної академії правових наук України», постановою Президії НАПрН України від 25.05.2012 р. № 82/11 та постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2012 року № 902 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 року № 1518 та від 23 травня 2012 року № 486» назву Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України було змінено на Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України (НДІІП НАПрН України).

Поряд з цим, згідно з рішеннями Вченої ради НДІІП НАПрН України у 2011 – 2012 рр. для забезпечення формування і розвитку наукових шкіл та проведення актуальних досліджень в галузі інформаційного права, правової інформатики, інформаційної і національної безпеки при  Науково-дослідному інституті інформатики і права НАПрН України було започатковано створення (на громадських засадах) центрів (за напрямами наукової діяльності). Нині при НДІІП НАПрН України функціонують такі центри:

Центр філософії інформаційного права та інформаційного суспільства.
(Керівник центру  Дзьобань О.П., доктор філософських наук, професор).
 
Центр теорії  інформаційного суспільства, прав і безпеки людини в  інформаційній сфері.
(Керівник центру – Пилипчук В.Г., доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України).
 
Центр інформаційно-правового прогнозування та моделювання.
(Керівник центру – Фурашев В.М.кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник, заслужений машинобудівник України).
 
Центр суспільно-правових  проблем у сфері інформаційних технологій, інформаційних продуктів і послуг. 
(Керівник центру – Баранов О. А.доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, заслужений діяч науки і техніки України).
 
Центр правового забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки. 
(Керівник центру – Довгань О. Д., доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, заслужений діяч науки і техніки України). 
 
Центр теоретичних та інформаційно-правових проблем національної безпеки.
(Керівник центру – Доронін І.М., кандидат юридичних наук, доцент). 
 
Центр інформаційного та соціально-правового моделювання.
(Керівник центру – Ланде Д.В., доктор технічних наук, старший науковий співробітник).
 
Центр проблем інформаційної культури, інформології і права.
(Керівник центру – Бєляков К.І., доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України)
 
Центр проблем методології, кодифікації та систематизації інформаційного законодавства.
(Керівник центру – Брижко В.М., кандидат юридичних наук (доктор філософії (Ph.D.) в галузі права), старший науковий співробітник, заслужений винахідник).
 
Центр правових комунікацій.
(Керівник центру – Савінова Н.А., доктор юридичних наук, старший науковий співробітник).
 

При Науково-дослідному інституті інформатики і права НАПрН України також функціонує Центр наукових розробок і науково-правових експертиз (координатори діяльності центру – Беланюк Марина Василівна, Лебединська Олена Володимирівна), який забезпечує надання послуг (на договірних засадах) відповідно до законодавства на замовлення державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, зокрема:

1) проведення незалежної наукової оцінки проектів стратегічних документів (доктрин, концепцій, стратегій, програм, планів тощо);
2) здійснення наукових і науково-технічних досліджень та розробок згідно з профілем діяльності інституту;
3) розробка типових та інших проектів сучасних систем інформатизації, інформаційних систем і баз даних в галузі держави і права;
4) надання консультаційних послуг з питань нормотворчої, правозастосовної і правоосвітньої діяльності та інших послуг;
5) розробка проектів законів та інших нормативно-правових актів, проведення наукових експертиз проектів нормативно-правових актів;
6) здійснення наукових і науково-технічних експертиз програм, проектів, науково-дослідних робіт;
7) проведення науково-правових експертиз, надання експертних висновків.

Отримані за результатами досліджень наукові здобутки застосовуються при опрацюванні законопроектів, стратегій, концепцій і програм, у розробці навчальних курсів для вищих навчальних закладів України та лягли в основу формування відповідних наукових шкіл.

Згідно з рішенням Вченої ради НДІІП НАПрН України від 24 грудня 2015 року, з метою розвитку наукової бази для підготовки кадрів вищої кваліфікації і проведення актуальних досліджень в галузі інформаційного права, інформаційної безпеки, правової інформатики і моделювання, а також  враховуючи наявні наукові здобутки і сформований науковий потенціал, в Інституті оформлено такі наукові школи:

1. Наукова школа інформаційного права (основні напрями розвитку: філософія інформаційного права; теорія та історія інформаційного права;  правове забезпечення інформаційної діяльності; теоретико-правові основи інформаційного суспільства; основи формування та реалізації державної інформаційної політики).

2. Наукова школа правового забезпечення інформаційної і національної безпеки (основні напрями розвитку: теоретико-правові основи національної безпеки; правові основи забезпечення інформаційної безпеки; державні та недержавні суб’єкти сектору безпеки; проблеми міжнародного правопорядку; протидія правопорушенням в інформаційній сфері).

3. Наукова школа правової інформатики та суспільно-правового моделювання (напрями розвитку: основи правової інформатики;  електронне державне управління; правове забезпечення інформатизації; системи і бази даних в галузі держави і права; інформаційне та соціально-правове моделювання).

Відповідно до схваленої у червні 2018 р. Президією НАПрН України Стратегії розвитку Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України на 2018 – 2025 роки та положень наказу МОН України від 28.12.2018 № 1477 в Інституті формуються нові наукові школи:

1. Наукова школа захисту прав, свобод і безпеки людини в інформаційній сфері (напрями розвитку наукової школи: теоретико-правові основи визначення і захисту інформаційних прав і свобод людини; конституційні права і свободи людини і громадянина в інформаційній сфері; виклики і загрози інформаційній безпеці людини в умовах розвитку ІТ; правові та організаційні засади захисту прав і безпеки людини від негативних інформаційних та інформаційно-психологічних впливів; особливості захисту інформаційної безпеки дитини; правові проблеми захисту персональних даних в умовах євроінтеграції України).

2. Наукова школа правового забезпечення трансформації суспільної діяльності в умовах застосування інформаційних технологій (напрями розвитку наукової школи: теоретико-правові основи застосування ІТ; правові засади регулювання надання послуг та проведення робіт за допомогою технологій Інтернету речей; визначення правового режиму проектування та застосування ІТ (технологій Інтернету речей, електронних комунікацій, штучного інтелекту, робототехніки, технології блокчейн, «хмарних» технологій, «великих даних»).

3. Наукова школа права національної безпеки та військового права (напрями розвитку наукової школи: теоретичні основи права національної та військового права; правові основи захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності й недоторканості кордонів України; правове забезпечення державної і воєнної безпеки; правові та організаційні засади управління і демократичного контролю над сектором безпеки і оборони, розвитку сил безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу; правове регулювання діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони, військових правоохоронних органів та органів військового правосуддя).        

 Інститутом також здійснюється комплекс заходів щодо впровадження результатів фундаментальних досліджень і розробок у навчальний процес, зокрема, на базі створених спільно з НДІІП НАПрН України: Навчально-наукового центру інформаційного права і правових питань інформаційних технологій у складі Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Наукової лабораторії інформаційно-правових проблем інноваційного розвитку та освіти у складі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; а також в Національному університеті «Острозька академія», Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Національній академії СБ України та в інших закладах вищої освіти.

 

Результати проведеної роботи працівників НДІІП НАПрН України одержали високу оцінку. Зокрема, в листопаді 2013 року згідно з рішенням Комітету з присудження Премії імені Ярослава Мудрою авторському колективу у складі: Дзьобаня О.П. доктора філософських наук, професора; Коваленко Л.П., доктора юридичних наук, доцента; Баранова О.А., доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника; Бєлякова К.І.,  доктора юридичних наук, професора; Пилипчука В.Г., доктора юридичних наук, професора;  Арістової І.В.,  доктора юридичних наук, професора; Бєлєвцевої В.В., доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника; Савінової Н.А., доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника за цикл наукових праць в інформаційній присуджено Премію імені Ярослава Мудрого у номінації «За видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства».

У 2017 – 2019 роках звання заслуженого діяча науки і техніки України одержали наукові працівники Інституту: Баранов О.А., доктор юридичних наук, с.н.с.; Беляков К.І., доктор юридичних наук, професор; Довгань О.Д., доктор юридичних наук, с.н.с.

Низка працівників НДІІП НАПрН України була нагороджена відзнаками Верховної Ради України та інших державних органів, а також закладами вищої освіти України

З метою розвитку правової науки та координації правових досліджень в інформаційній сфері у складі Відділення державно-правових наук та міжнародного права НАПрН України було створено Координаційне бюро з інформаційного права та інформаційної безпеки, забезпечення діяльності якого покладено на НДІІП НАПрН України.

Згідно з рішенням Президії НАПрН України на Інститут також покладено забезпечення діяльності Секції права національної безпеки та військового права Національної академії правових наук України, яка здійснює координацію правових досліджень у цій сфері.

Згідно з пропозиціями Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України Загальними зборами Академії визначено Пріоритетні напрями розвитку правової науки на 2016 – 2020 роки та організації досліджень за напрямами:

Правове забезпечення інформаційної сфери України

1. Теоретико-правові основи інформаційного права, становлення і розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань, національного і глобального інформаційного простору, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів суспільства і держави в інформаційній сфері.
2. Теоретико-методологічні засади формування і реалізації державної інформаційної політики, правового регулювання інформаційної діяльності та розвитку інформаційного законодавства в контексті євроінтеграції України.
3. Правові засади інформаційної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, органів охорони правопорядку і правосуддя, військових формувань, підприємств, закладів, установ та організацій різних форм власності, неурядових організацій та інших інститутів громадянського суспільства.
4. Правовий режим інформації, інформаційних ресурсів, продукції і послуг, інформаційних технологій, систем і мереж, інформаційної інфраструктури та регулювання доступу до них; право власності в інформаційній сфері.
5. Правове забезпечення функціональних напрямів інформаційної діяльності: адміністративні послуги і доступ до публічної інформації; телекомунікації, зв’язок, інформатизація; глобальні інформаційні мережі, реклама; видавнича, бібліотечна, архівна і музейна справи; державна статистика, документообіг; інформаційна діяльність в галузях освіти і науки, культури і мистецтв, в економічній, фінансовій, банківській та інших сферах.
6. Правове регулювання розвитку вітчизняної індустрії високотехнологічної інформаційної продукції, розробки і впровадження новітніх інформаційних технологій, програмної та іншої інформаційної продукції і послуг; формування національних інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури.
7. Правові засади розвитку національних засобів масової інформації, захисту прав і свобод професійної діяльності журналістів, запобігання інформаційній експансії та монополізації національного інформаційного простору, утвердження в національному інформаційному просторі духовних, культурних і моральних цінностей народу України.
8.      Актуальні проблеми забезпечення інформаційної безпеки України як однієї з основних функцій держави. Правові засади захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації, протидії негативним інформаційним впливам та впливам інформаційних технологій на шкоду людині, суспільству та держави.
9.      Основи правової інформатики, системної інформатизації нормотворчої, правозастосовної й правоосвітньої діяльності, розвитку електронного державного управління. Проблеми впровадження й розвитку інформаційно-правових підсистем електронного парламенту та уряду, електронних систем і баз даних у галузі держави і права в контексті децентралізації влади в Україні.
10.   Проблеми юридичної відповідальності, протидії злочинам та іншим правопорушенням в інформаційній сфері.
 
Правове забезпечення в галузі національної
безпеки та міжнародного правопорядку
 
1. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки як однієї основних функцій держави, формування та реалізації державної політики у цій сфері в інтересах людини, суспільства і держави.
2. Правові основи захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності й недоторканості кордонів України, захисту прав та безпеки людини і громадянина.
3. Методологічні та прикладні засади розвитку законодавства з питань національної безпеки і оборони, правового забезпечення управління, організації та діяльності системи суб'єктів сектору безпеки України.
4. Правові засади забезпечення національної безпеки у зовнішньо і внутрішньо політичній сферах, у сфері державної безпеки, у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону.
5. Модернізація правової політики України щодо стратегій економічної, енергетичної та екологічної безпеки в умовах глобальних і регіональних трансформацій.
6. Правові засади реформування і розвитку системи національної безпеки та оборони, суб'єктів сектора безпеки і оборонно-промислового комплексу в контексті євроатлантичної інтеграції України.
7. Правове забезпечення функціонування недержавних суб’єктів сектору безпеки як складової системи забезпечення національної безпеки України.
8. Проблеми правової охорони та використання об’єктів інтелектуальної власності у сфері національної безпеки і оборони.
9. Правові проблеми формування і розвитку систем міжнародної та регіональної (субрегіональної) безпеки, міжнародного співробітництва у цій сфері та гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права, законодавством ЄС і стандартами НАТО в галузі безпеки.
10. Проблеми запобігання, виявлення, попередження і припинення та юридичної відповідальності за злочини й інші правопорушення у сфері національної безпеки та міжнародного правопорядку.
11. Проблеми боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та корупцією, правового забезпечення оперативно-розшукової, розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.
12.   Правові аспекти становлення і розвитку демократичного цивільного контролю над воєнною організацією, державними і недержавними суб'єктами сектору безпеки.

 

Видання НДІІП

Вибрані видання