МАНЬГОРА Т.В., ПІКОВСЬКА Т.В., Правове регулювання гендерної рівності в українському законодавстві (с. 156-163)

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.3(42).270257

УДК 340.12

МАНЬГОРА Т.В.,

ПІКОВСЬКА Т.В.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри права Вінницького національного аграрного університету.

ORCID:https://orcid.org/0000-0002-7010-8768.

кандидат історичних наук, доцент кафедри права Вінницького національного аграрного університету.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4418-5628.

Анотація. Статтю присвячено питанню гендерної рівності в українському законодавстві. Проаналізовано шлях України до створення гендерно збалансованого суспільства, яке є важливим етапом для вступу України до Європейського Союзу. Визначено, що існує факт так званої прихованої дискримінації, відображеної у свідомості суспільства й консервативних стереотипах. Визначено, що Україна неодноразово підтверджувала, що поділяє гендерні принципи і напрями діяльності з утвердження рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, проголошені в міжнародних документах.

Ключові слова: гендерна рівність, гендерно збалансоване суспільство, міжнародне законодавство, паритетна демократія, громадянське суспільство.

Summary. The article is devoted to the issue of gender equality in Ukrainian legislation. Ukraine's path to creating a gender-balanced society, which is an important stage for Ukraine's accession to the European Union, is analyzed. It was determined that there is a fact of so-called hidden discrimination, reflected in the consciousness of society and conservative stereotypes. It was determined that Ukraine has repeatedly confirmed that it shares the gender principles and areas of activity for the establishment of equal rights and opportunities for women and men, proclaimed in international documents.

Keywords: gender equality, gender balanced society, international law, parity democracy, civil society.

Постановка проблеми. Право відіграє важливу роль в усуненні конкретних проявів несправедливості, які можуть бути викликані соціально-економічними, політичними, культурними чи іншими факторами. Воно може забезпечити компроміс у забезпеченні реалізації відповідних соціальних змін. Водночас, сам по собі законодавчий припис, навіть найбільш прогресивний, не здатен забезпечити такі зміни в суспільстві поза ефективною системою правореалізації, де визначальною є роль представників юридичної професії. Конституція не може усунути упередження, які мають багатовікові традиції в суспільстві, не може подолати існуюче дискримінаційне ставлення. Саме тому виправданим є твердження, що будь-яка реформа в сфері права, має робити акцент на забезпеченні прав людини як на рушійній силі соціальних змін. При цьому має бути наявним розуміння того, що принцип гендерної рівності є однією з фундаментальних засад прав людини...

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 3(42)/2022

МАНЬГОРА Т.В., ПІКОВСЬКА Т.В., Правове регулювання гендерної рівності в українському законодавстві (с. 156-163)

DOI:

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання