https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.1(1).271467
УДК 002.6:342
|
ПОЛЯРУШ О.О.,
|
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
провідний науковий співробітник ІДПДБ СБ України
|
||
|
|||
|
У суспільстві існує широкий спектр поглядів на необхідність пошуку оптимальних напрямків та механізмів здійснення перетворень в інформаційній сфері нашої держави. Це, зокрема, стосується необхідності подолання недосконалості державної інформаційної політики, яка сформована значною мірою чинною нормативно-правовою базою за умов недосконалості базових принципів побудови системи забезпечення інформаційної безпеки.
Варто зауважити, що перші кроки у цьому напрямі державою вже зроблені. Зокрема, Інститутом проблем національної безпеки РНБО України розроблено Доктрину інформаційної безпеки України, затверджену Указом Президента України від 8 липня 2009 року № 514/2009. А 13 січня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про доступ до публічної інформації”. У зазначених нормативних документах закладено основи реалізації конституційних прав людини на свободу слова та доступу до інформації, напрями формування єдиного національного інформаційного простору, пропонуються конкретні заходи з утвердження інформаційного суверенітету України й побудови в нашій державі розвиненого і безпечного інформаційного суспільства як органічного сегменту глобального інформаційного простору.
При цьому, важливе значення для досягнення очікуваного результату їх запровадження приділяється активній взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства.
1. Метою статті є розгляд гносеологічних й соціокультурних аспектів функціонування інститутів громадянського суспільства у контексті розкриття можливості та значущості їх залучення до процесів реалізації державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України…
|
|||
