ЦИМБАЛЮК І.В., Небанківські електронні платіжні системи у структурі інформаційних правовідносин

Цимбалюк  І.В.,

 

 

        Розвиток інфраструктури комп’ютерних технологій, телекомунікації, у тому числі Інтернету, об’єктивно зумовлює застосування їх можливостей у системі розрахунків за товари, послуги, роботи тощо у вигляді електронних платежів. При цьому, паралельно до традиційної міжбанківської системи платежів виникла система електронних платежів, що набула умовної назви е-банкінг [1, с. 18], і така, що набула умовної назви – небанківська система електронних платежів.

        Як свідчать дослідження, наукове вивчення практики приватноправових суспільних відносин небанківської електронної платіжної системи та її переведення у публічноправове регулювання як альтернативної до системи банківських електронних платежів є важливим для вироблення підходів до подальшого комплексного законодавчого регулювання діяльності всієї економічної системи, де циркулюють так звані електронні гроші: у бізнесі, комерції, торгівлі, що набули умовної назви е-економіки, е-бізнес, е-комерція, е-торгівля.

        На публічноправовому рівні це випливає з Закону України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки” [2], зокрема відповідно до його Розділу III (Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні), підрозділу 2 (Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства) стосовно визначення засад електронної торгівлі.

        Метою публікації є висвітлення результатів дослідження окремих правових положень функціонування небанківських електронних платіжних систем в окремих країнах, економічних міждержавних регіонах, а також вироблення пропозицій щодо подальшого публічноправового регулювання цієї сфери суспільних відносин…

 

Повний текст статті.