|
Для розкриття поняття “правовий режим інформаційних ресурсів” необхідно визначитися з тим, що взагалі розуміється під правовим режимом, в чому полягає його сутність. Узагальнюючи різні підходи до визначення правового режиму, слід зазначити, що під режимом розуміється встановлений порядок будь-яких речей, їх використання, володіння, розпорядження ними, а також порядок взаємовідносин, що виникають у певній сфері життєдіяльності. Отже, правовий режим – це особливий порядок правового регулювання, встановлений державою у вигляді правових норм і забезпечений силою державного примусу. З наведеної вище тези можна побачити, що правовий режим обумовлений наявністю конкретного порядку. У свою чергу порядок є технологічною послідовністю здійснення одних дій за іншими. Як слушно відзначають автори А.У. Малько та О.С. Родіонов: “Правові режими забезпечують стійке нормативне регулювання групи суспільних відносин, певної ділянки соціального життя, сприяють оптимальному використанню конкретних об’єктів” [1].
Вищезазначене дозволяє зробити висновок про те, що для встановлення правового режиму необхідне послідовне технологічне здійснення певних дій, порушення порядку виконання яких може спричинити неадекватність правових норм існуючої дійсності. Ефективне функціонування правового режиму припускає здійснення, по-перше, логічно обґрунтованих й, по-друге, закономірно та послідовно витікаючих з попередніх дій. Перш ніж користуватися будь-яким технічно складним предметом, для дієвого його функціонування доцільно було б вивчити інструкцію з експлуатації, оскільки невивчення (або незнання взагалі) мінімальних експлуатаційних вимог може призвести до сумних наслідків. Вищенаведений приклад, на погляд В.Е. Разуваєва, повною мірою відображає іманентну сутність справжньої роботи [9]…
|
