БЄЛЯКОВ К.І., Мова інформаційно-правових досліджень: проблеми формування

УДК 351.810:340.11:340.12

Бєляков К.І.

доктор юридичних наук, с.н.с., завідувач наукового відділу

правових проблем інформаційної діяльності

Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України

Анотація. Розглянуто сучасний стан та актуальні проблеми формування термінологічно-понятійного апарату інформаційного права та правової інформатики, а також відповідного напряму наукових досліджень – інформаційно-правових. На підставі аналізу окремих дефініцій в інформаційній сфері пропонуються їх авторські визначення.

Ключові слова: мова науки, інформаційно-правові дослідження, термінологічно-понятійний апарат.

Аннотация. Рассмотрено современное состояние и актуальные проблемы формирования терминологически-понятийного аппарата информационного права и правовой информатики, а также соответствующего направления научных исследований – информационно-правовых. На основе анализа отдельных дефиниций в информационной сфере предлагаются их авторские определения.

Ключевые слова: язык науки, информационно-правовые исследования, терминологически-понятийный аппарат.

Summary. The modern state and issues of the day of forming of terminological and conceptual framework of informational right and legal informatics is considered, and also the proper direction of scientific researches – informational and legal. On the basis of analysis of separate definitions their author determinations are offered in an informational sphere.

Keywords: science language, informational and legal researches, terminological and conceptual framework.

Постановка проблеми. Словосполука “мова науки” вимовляється досить часто. Що, однак, за нею стоїть і чого ми вимагаємо від мови як інструмента науки? Чи дійсно наука має якусь особливу мову, яка відрізняється від повсякденного й, якщо це так, які її відмітні риси?

Як що говорити про мову взагалі, то досить ясно, що мова може використовуватися при досягненні багатьох, досить різноманітних, цілей. Так, поети та закохані використовують мову, щоб викликати у читача або слухача якесь переживання. Політики – для того, щоб створити враження розумності й загальної корисності своїх дій (навіть якщо ті не розумні й не корисні). Вчені – для того, щоб описати окремі факти і явища, охарактеризувати їхні взаємозв’язки. Відповідно до цих цілей, до мови висуваються різні вимоги. Так, поет вимагає від мови виразності, тобто здатності яскраво передати думку або почуття. Політик прагне максимальної емоційності при мінімальному інформаційному навантаженні. Вченому необхідні точність і ясність у дослідженнях…

Повний текст статті.

Журнал "Правова інформатика" >> 4(36)/2012

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання