|
Постановка проблеми. Держави завжди контролювали питання доступу до діяльності в сфері зв’язку (електрозв’язку, радіозв’язку, телекомунікацій). Причини необхідності введення такого контролю були різними: від потреби забезпечення державної безпеки до забезпечення конкуренції на ринку та захисту прав споживачів. Історично першим законом, що заклав правові основи для ліцензування, можна вважати закон США “Про радіо” 1912 року [1]. Юридичним механізмом, якій регулює доступ до діяльності на ринку телекомунікацій, є дозвіл, що давав уповноважений державою орган. При цьому “дозвіл” є узагальненим терміном, що визначає будь-які юридичні документи (ліцензії, угоди, угоди щодо концесії тощо) [2], які видаються від імені держави та дозволяють почати діяльність на ринку телекомунікацій.
У 80-х роках минулого сторіччя Євросоюз, встановивши факт значного відставання від США в масштабах використання сучасних телекомунікацій, дійшов висновку про необхідність проведення реформ у телекомунікаційному сегменті інформаційної інфраструктури. Тому основним лейтмотивом запропонованих реформ була лібералізація європейського телекомунікаційного ринку, що, на відміну від американського, був жорстко зарегульований завдяки широкому використанню правового механізму “дозволу” допуску до ринку.
Проведені в країнах Євросоюзу регуляторні реформи телекомунікаційного ринку призвели до того, що за багатьма показниками він став одним із найбільш передових у світі. Немаловажну роль у цьому зіграла послідовна ліберальна політика надання дозволів на діяльність у телекомунікаціях.
1. Сучасний стан українського ринку телекомунікацій свідчить про вповільнення його росту, що зумовлює необхідність дослідження можливих напрямів його реформування, насамперед мова йде про механізми доступу. Актуальність проведення досліджень реформування механізмів правового регулювання доступу на ринок телекомунікацій підтверджується висновками ряду авторів про те, що безперервна лібералізація ринку, зокрема в країнах, що розвиваються, включаючи більш широку конкуренцію, участь приватного сектора та ліцензування нових учасників ринку мали істотні та широкомасштабні наслідки [3, 4]…
|
