|
Сучасні суспільно-політичні реалії та правові відносини в українському соціумі формуються в складних умовах під впливом потужного інформаційного тиску, процесів геополітичної конкуренції, глобалізації, політичного та інформаційного протиборства, іноді набуваючи особливо небезпечних та агресивних форм, які в сучасній науці асоціюються з інформаційною зброєю, інформаційними операціями та інформаційними війнами.
Досвід ведення таких війн в сучасному світі змушує експертів та вчених звертатися до глибинного історичного аналізу впливу інформаційних засобів на людину та її свідомість у минулі часи. Своє бачення цієї важливої та актуальної проблеми виклали у своїх працях окремі вітчизняні та іноземні дослідники, зокрема, Р. Арон, Д. Волкогонов, С. Расторгуєв, Н. Волковський, В. Крисько, А. Гогун, Ю. Орлов., Г. Почєпцов, В. Прокоф’єв та інші.
Водночас, на наш погляд, актуальним є розгляд проблеми правового регулювання, організації та здійснення інформаційного протиборства в екстремальних історичних умовах. У цьому контексті цікавим є один із найтяжчих для українського народу період початку другої світової війни.
Метою статті є дослідження впливу на супротивника засобів інформаційно-пропагандистської зброї.
У часи другої світової війни проблемі інформаційного протиборства та інформаційно-пропагандистського впливу на супротивника приділялась вкрай важлива увага. Зокрема, лідер фашистської Німеччини А. Гітлер з перших кроків своєї політичної діяльності організував проведення тотального інформаційного впливу на свідомість людини і саме він під час другої світової війни здійснив спробу тотального інформаційного впливу на населення інших країн. Недаремно зал з’їзду націонал-соціалістів у Нюрнберзі у 1936 році прикрашало гасло “Пропаганда допомогла нам прийти до влади. Пропаганда допоможе нам утримати владу. Пропаганда допоможе нам завоювати увесь світ” [1], а головний “пропагандист” фашистської Німеччини Й. Гебельс, оцінивши можливості інформаційно-психологічного впливу на свідомість мас, цілком справедливо стверджував, що пропаганда – це мистецтво [2, с. 382]…
|
