БОЛДИР С.В., Реформування системи охорони державної таємниці: правові аспекти (ст. 112-120)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.1(24).273210

УДК: 342.1+355/359

БОЛДИР С.В.,
начальник Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування  Служби безпеки України
 
 
Анотація. У статті аргументується необхідність якнайшвидшого перегляду поглядів та усталених традицій до існуючих у національній практиці напрямів охорони державної таємниці з урахуванням досвіду держав-учасниць НАТО та ЄС, а також наводяться та описуються основні напрями такого перегляду.
Ключові слова: реформування законодавства, система охорони державної таємниці, безпека інформації, стандарти НАТО та ЄС.
Summary. The article grounds the necessity of prompt reassessment of approaches and established traditions towards existing in national practice directions of protection of classified information taking into consideration the experience of the NATO and EU member states, and also presents and describes the main directions of such reassessment.
Keywords: legislation reforming, system of protection of state secrets, information security, NATO and EU standards.
Аннотация. В статье аргументируется необходимость скорейшего пересмотра взглядов и упроченных традиций к существующим в национальной практике направлениям охраны государственной тайны с учетом опыта государств-членов НАТО и ЕС, а также определяются и описываются основные направления такого пересмотра.
Ключевые слова: реформирование законодательства, система охраны государственной тайны, безопасность информации, стандарты НАТО и ЕС.
 
 
      Постановка проблеми. Події, які спостерігаються на світовій арені, супроводжуються процесом перерозподілу зон впливу у світовому просторі, розвитком інформаційних технологій, що породжують нові способи заволодіння інформаціїєю. У зв’язку з цим, питання убезпечення секретної інформації є актуальними та потребують від держав, незалежно від їх розвитку та впливовості, постійного зміцнення власної системи охорони секретної інформації, а також вимагають спроможності не лише відбити загрози безпеці інформації, а й мінімізувати ризики, у разі реального витоку секретних відомостей.
      Незмінність курсу нашої держави у євроатлантичний простір, незважаючи на військову агресію Російської Федерації на сході України, окупацію частини нашої суверенної території, а також проведення нею різноманітних спеціальних інформаційних операцій, направлених, зокрема, і на розхитання світового устрою, вимагає від України відійти від традиційних підходів до охорони державної таємниці, які тягнуться з часів СРСР, та виробити зовсім новий погляд на безпеку інформації, спираючись як на власні напрацювання українських вчених, так і на євроатлантичний досвід із зазначеного питання...