БРИЖКО В.М., Теорія і практика інформаційного права: методологія кодифікації інформаційного законодавства України

Брижко В.М.,

кандидат юридичних наук (Doctor of Philosophy), с.н.с.,

Заслужений винахідник республіки

 

 

        В сучасних умовах поширення комп’ютерних технологій та мереж однією з ключових особливостей світового прогресу є зростання функціонально-самостійної значимості інформації як предмета особливих суспільних відносин, що разом з енергією і матерією є фундаментальним чинником основи світобудови та розвитку цивілізації. Сьогодні інформація завдяки засобам інформатизації все активніше впливає на соціальні процеси та економіку, чим зумовлює соціально-економічну трансформацію у всіх сферах життєдіяльності людини, діяльності суспільства і держави. Таке трактування визначає необхідність у підвищенні ефективності державного функціонально-регуляторного управління в інформаційній сфері завдяки науково обґрунтованим поглядам на багатогранну роль інформаційного права та потребам систематизації юридичних норм в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

        Упродовж багатьох років державна інформаційна політика в Україні охоплювала, головним чином, проблеми, пов’язані з діяльністю засобів масової інформації. На початку 1990-х рр. зміст державної інформаційної політики було розширено, до неї потрапили елементи захисту прав громадян й організацій на загальнодоступну інформацію, гарантованих Конституцією країни, визначено аспекти інформаційної безпеки.

        З кінця 1990-х рр. формулюються і розвиваються принципи і положення державної політики інформатизації, вираженої в різних її програмах та проектах. Основний їх зміст зводився до забезпечення науково-технічних, виробничо-технологічних і організаційних умов створення і застосування інформаційної інфраструктури та інформаційних технологій. При цьому політика інформатизації практично була відокремлена від політики, яка здійснюється державою у сфері засобів масової інформації…