|
|
Анотація. Проаналізовано можливості інститутів комунікаційного простору як певних рушійних сил розвитку суспільства.
Ключові слова: комунікація,комунікаційний простір, інституціоналізація, соціокод, хронотоп.
Аннотация. Проанализированы возможности институтов коммуникационного пространства как определенных сил развития общества.
Ключевые слова: коммуникация, коммуникационное пространство, институционализация, социокод, хронотоп.
Summary. Possibilities of institutes of communication space are analysed as certain forces of development of society
Keywords: communication, of communication space, instytutsyonalyzatsia, sotsyokod, khronotop.
|
|
|
Постановкапроблеми. XXI століття характеризується істотним прогресом у комунікації, який виразився у тому, що склалися нові види комунікаційної діяльності; за допомогою цих нових видів стали складатися й нові комунікаційні відносини людей; змінився зв’язок комунікації з виробничою й культурною діяльністю.
Аналіз наукових джерел і публікацій свідчить про те, що сьогодні в центрі досліджень ставиться сфера знань про процеси, які протікають у сфері комунікації, що відкриває шлях до вирішення комунікаційних проблем суспільства, зокрема через усвідомлення інституціоналізації комунікаційного простору.
Метоюстатті є аналіз можливостей інститутів комунікаційного простору як певних рушійних сил розвитку суспільства та доповнення наукових уявленень, що склалися у цій сфері.
Виклад основних положень. Суспільство у принципі є організованим на інституційній основі і являє собою систему інститутів, що представляють, за визначенням Д. Норта, по-перше, правила й норми поведінки, які структурують повторювані взаємодії між людьми, і, по-друге, механізми, які забезпечують виконання правил. Іншими словами, інститути – це “створені людиною обмежувальні рамки, які організують взаємини між людьми” [1, с. 73]. Суспільство поза інститутами неможливе, як неможливе соціальне життя поза правилами. Тому той або інший соціальний інститут – це не просто структурна частина суспільного організму, а частина системи соціальних інститутів.
У науковій літературі “інституціоналізація” (від лат. – встановлювати, фундувати) визначається як утворення стабільних зразків соціальної взаємодії, заснованої на формалізованих правилах, законах, звичаях і ритуалах…
|
