ДЗЬОБАНЬ О.П., ЖДАНЕНКО С.Б., Права людини і національна безпека: філософсько-правові аспекти взаємозв’язку (ст. 9-22)

DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.2(33)

УДК 316(477)

Дзьобань О.П.,
 
Жданенко С.Б.,
доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник НДІІП НАПрН України.
кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
 
 
Анотація. У статті показано, що права людини і національна безпека тісно взаємопов’язані, причому, реальна взаємозумовленість феноменів національної безпеки і прав людини здебільшого носить суперечливий характер. При цьому проблема взаємозалежності національної безпеки і прав людини є проблемою компромісу між забезпеченням національної безпеки й дотриманням прав людини, між реалізацією прав людини і захистом національної безпеки.
Ключові слова: права людини, національна безпека.
Summary. The article shows that human rights and national security are closely interlinked, and a real interaction of national security and human rights is often controversial. The problem of interdependence of national security and human rights is a problem of compromise between national security and human rights, between human rights implementation and protection of national security.
Keywords: human rights, national security.
Аннотация. В статье показано, что права человека и национальная безопасность тесно взаимосвязаны, причем, реальное взаимообусловленность национальной безопасности и прав че­ловека носит зачастую противоречивый характер. При этом проблема взаимозависимости национальной безопасности и прав человека является проблемой компромисса между обеспечением национальной безопасности и соблюдением прав человека, между реализацией прав человека и защитой национальной безопасности.
Ключевые слова: права человека, национальная безопасность.
 
 
      Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку цивілізації проблема безпеки для усіх без винятку країн стає однією з найпріоритетніших. Як справедливо зазначає у даному контексті В. Крутов “…наш звичний, більш-менш благополучний післявоєнний світ не раз балансував на межі катастрофи, в тому числі ядерної, від якої його вдавалося врятувати. Але виявилося, що і без ядерних бомб наша планета розколюється як горіх і стає все більш уразливою, руйнуючи сталі уявлення про демократію, свободу, забезпечення прав людини і громадянина, її безпеки тощо” [1, с. 191]...