|
Державу можна визначити як особливу форму організації політичної влади в суспільстві, що має суверенітет і здійснює керування суспільством на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).
Сутність держави – це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання (“спільні справи”), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
· класовий аспект – захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
· загальносоціальний аспект – захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ.
Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством.
Держава є суверенним суб’єктом міжнародного права, що відображається у політико-юридичної властивості державної влади у її верховенстві і повноти всередині країни, незалежності і рівноправності ззовні.
Але необхідно зауважити, що крім поняття “суверенітет держави” є ще і таке поняття, як “суверенітет народу”…
Суверенітет держави може поєднуватися з відсутністю суверенітету народу, з наявністю тоталітарного режиму, деспотії. Як правило (але не завжди), відсутність зовнішнього суверенітету держави спричиняє втрату суверенітету народу як внутрішньої свободи його політичного стану.
У демократичній державі джерелом і основою співробітництва усіх влад є установча влада народу. Тут суверенітет народу є джерелом державного суверенітету. Суверенітет народу, закріплений у конституції, – якісна характеристика демократії, демократичного режиму в державі. У статті 5 Конституції України [27] визначено: “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”…
|
