ГОЛОВКО О.М., Цифрова культура та інформаційна культура: права людини в епоху цифрових трансформацій (ст. 37-44)

DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.4(31).196663

УДК 342.7

ГОЛОВКО О.М.,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник НДІ інформатики і права НАПрН України, старший викладач кафедри публічного права Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
 
 
Анотація. Продемонстровано, що процес цифровізації викликає численні питання регулювання правовідносин, пов’язаних з ним, а також формує нові напрями забезпечення прав людини. Встановлено, що відсутність єдиної термінології, зокрема, щодо інформаційної та цифрової культур нівелює розуміння можливостей, а отже й прав, що виникають або зазнають модифікації внаслідок цифрових трансформацій.
Ключові слова: цифровізація, права людини, цифрові права, цифрова культура, інформаційна культура.
Summary: It has been demonstrated that the digitalisation raises numerous issues of regulation of legal relationships associated with it, and also forms new directions for human rights. It is established that the lack of common terminology, in particular regarding information and digital cultures, makes it impossible to understand the possibilities and therefore the rights that arise or get modifications as a result of digital transformations.
Keywords: digitalization, human rights, digital rights, digital culture, information culture.
Аннотация. Продемонстрировано, что процесс цифровизации вызывает многочисленные вопросы регулирования правоотношений, связанных с ним, а также формирует новые направления обеспечения прав человека. Установлено, что отсутствие единой терминологии, в частности, информационной и цифровой культур делает нивелирует понимание возможностей, а следовательно и прав, возникающих или испытывающих модификации вследствие цифровых преобразований.
Ключевые слова: цифровизация, права человека, цифровые права, цифровая культура, информационная культура.
 
 
      Постановка проблеми. Необхідність осмислення процесів цифровізації пов’язана з багатьма соціальними та правовими змінами, яких потребує суспільство задля стабільності та безпеки. Інформаційна культура населення є запорукою цього. Усвідомлений підхід до епохи цифрових трансформацій потребує від держави нового бачення цифрової культури та цифрових прав людини, адже саме вони покладені в основу превенції загроз в інформаційному просторі. Термінологічна неузгодженість вище окреслених понять, законодавча невизначеність у їх співвідношенні спотворює механізм правого регулювання нових (цифрових) модифікацій вже існуючих (інформаційних) правовідносин...