© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.3(3).271650
УДК 342.9
Каменська Н.П.,
|
кандидат юридичних наук,
Державна податкова адміністрація України
|
||
|
|||
Набрали чинності “революційні” для інформаційної сфери нормативно-правові акти – Закон України “Про доступ до публічної інформації” [1] (далі – Закон) та Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про інформацію” [2]. Основною метою першого з названих законодавчих актів проголошено забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень, створення механізмів реалізації права кожної особи на доступ до публічної інформації. Іншим – викладено у новій редакції Закон України “Про інформацію” [3]. Отже, вказані нормативні акти за сферою регулювання тісно пов’язані між собою.
Щодо Закону, то під публічною інформацією законодавець розуміє відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, отриману або створену у процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків або котра перебуває у володінні останніх чи інших розпорядників публічної інформації, визначених цим правовим актом.
Одним із способів доступу до публічної інформації є надання останньої за інформаційними запитами. Спосіб отримання інформації за інформаційними запитами не новий. Статтею 32 Закону України “Про інформацію” (до внесення останніх змін) було передбачено право фізичних та юридичних осіб звертатися до публічної адміністрації з інформаційними запитами. Однак доводиться констатувати, що дієвий правовий механізм реалізації права на вказаний запит на той час був відсутній. Однією з причин, що призводила до такої ситуації, була недосконалість інформаційного законодавства – будь-яка інформація, котра перебувала у володінні суб’єкта владних повноважень (за бажанням останнього), могла бути віднесена до конфіденційної. Випадки та критерії віднесення інформації до конфіденційної законодавцем не були визначені, що створювало сприятливі умови для зловживань посадових осіб під час розгляду інформаційних запитів.
Яка сьогодні ситуація в означеній сфері? Розпочнемо аналіз з позитивних нововведень.
По-перше, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1 Закону. За таких обставин випадки обмеження публічної інформації можуть бути передбачені тільки на рівні законодавчого акта. ..
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua