КОРОТЮК О.В., Особливості виконання нотаріусом функції щодо забезпечення доказів у кримінальному процесі: порівняльно-правове дослідження (Україна та Сполучені Штати Америки) (с. 156-164)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.4(43).270077

УДК 347.961:34.028

КОРОТЮК О.В.,
доктор юридичних наук., професор кафедри приватного права Державного податкового університету,  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0081-3901.
 
 
Анотація. У статті розкрито особливості виконання нотаріусом функції щодо забезпечення доказів у кримінальному процесі на базі порівняльного аналізу запропонованих в Україні змін до законодавства про нотаріат і положень Кримінального кодексу штату Арізона (США). Зроблено висновок про те, що нотаріальна дія “забезпечення доказів”, яку український законодавець пропонує додати до переліку нотаріальних дій, полягає у засвідченні нотаріусом наданих йому даних (інформації), що може здійснюватися різними способами (шляхом документування, огляду певних об’єктів, відео- та аудіозапису тощо). Таким чином, забезпечення доказів як нотаріальна дія має ознаки новизни як змістовно (оскільки полягає у засвідченні нотаріусом інформації), так і у способі виконання відповідної нотаріальної процедури (шляхом огляду певних об’єктів, здійснення відео- та аудіозапису тощо). У законодавстві США ми бачимо інший підхід законодавця. Зокрема, можна виділити такі особливості закріплення виконання нотаріусом функції щодо забезпечення доказів у кримінальному провадженні за кримінальним законодавством штату Арізона: А) Безпосередньо у кримінально-правових нормах визначено статус засвідченого нотаріусом або іншою компетентною особою афідевіту як документа, що є доказом у кримінальному провадженні. Б) У певних передбачених законом випадках викладення фактів, які стосуються кримінального провадження, має відбуватися саме шляхом складання документа, засвідченого нотаріусом чи іншою компетентною особою. В) В кримінально-правових нормах визначено процесуальні наслідки складання документа, який використовується як доказ у кримінальному провадженні.
У порівнянні підходів законодавця України і США до закріплення в законодавстві повноважень нотаріуса щодо виконання функції забезпечення доказів, варто звернути увагу на такі аспекти. Запропоновані зміни законодавства України про нотаріат стосуються виключно спеціальних норм щодо вчинення нотаріальних дій і полягають у наданні нотаріусу права виконувати додатковий різновид нотаріального посвідчення фактів, а саме – факту надання особою певної інформації. При цьому такі зміни не забезпечуються відповідними змінами процесуальних і матеріальних норм кримінального, цивільного, господарського законодавства тощо. В США, натомість, законодавець акцентує увагу на функції нотаріуса щодо забезпечення доказів шляхом передбачення особливого правового статусу нотаріального документа і його доказової сили безпосередньо в кримінально-правових нормах (які в тому числі часто врегульовують і питання процесуального характеру). При цьому, процедура вчинення нотаріальних дій не змінюється.
Зроблено висновок про те, що є ефективним підхід, передбачений у законодавстві Сполучених Штатів Америки, до закріплення функції нотаріуса щодо забезпечення доказів, що побудований за допомогою таких основних юридичних конструкцій: 1) передбачення у кримінально-правових і процесуальних нормах спеціального статусу нотаріального документа; 2) визначення нотаріальної форми деяких процесуальних документів; 3) конкретизація процесуальних наслідків, що виникають для учасників кримінального провадження у разі складання/подання або не подання відповідного документа у нотаріальній формі; 4) передбачення у кримінально-правових нормах,  які  передбачають  кримінальну  відповідальність  за  надання неправдивих свідчень, випадків надання неправдивих чи суперечливих свідчень саме при складанні нотаріального документа, що є документом-доказом у певній справі. Визначено, що ефективне виконання даної функції нотаріусом України має забезпечуватися відповідними положеннями спеціального процесуального та іншого законодавства, зокрема: а) зміни до процесуальних норм (кримінально-процесуальне законодавство, цивільно-процесуальне законодавство тощо) щодо можливості забезпечення доказів нотаріусом, а також визначення правового статусу, доказової сили нотаріального документа (акту про забезпечення доказів тощо) і порядку його використання у відповідному судовому процесі чи іншому провадженні; б) зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за надання неправдивих свідчень (показань) або надання неправдивих відомостей (даних) нотаріусу при виконанні ним функції забезпечення доказів; в) передбачення нотаріальної форми для певних різновидів процесуальних документів, що подаються як докази наявності/відсутності певних обставин, фактів тощо у відповідних категоріях судових справ та інших проваджень.
Ключові слова: нотаріус, правовий статус, доказ, нотаріальний документ, забезпечення доказів, кримінальне законодавство США.
 
...