|
Постановка проблеми. Суспільні відносини у сфері поширення інформації мають тенденцію постійно змінюватися. З розвитком науково-технічного прогресу та мережі Інтернет виникає потреба у постійному вдосконаленні чинного законодавства у відповідній сфері.
Останні дослідження та публікації фахівців у сфері інформаційного права, зокрема, Баранова О.О., Гармаш Н.С. свідчать, що вони зробили значний внесок у дослідженні правового регулювання організації діяльності засобів масової інформації. Разом з цим, більш глибокого дослідження потребує питання правового регулювання поширення інформації новими медіа в мережі Інтернет.
Метою статті є дослідження природи становлення суспільних відносин щодо поширення інформації новими медіа, а також визначення перспектив правового їх регулювання. Слід підкреслити, що саме з чіткого визначення основних понять має починатися правове регулювання будь-яких суспільних відносин.
Виклад основних положень. Технологічний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій кидає виклик встановленому поняттю “засіб масової інформації”. Традиційні засоби масової інформації перетворюються в цифрові. Потенційно, вони можуть включити всі форми існуючих засобів масової інформації та асимілювати їх у безліч нових форм засобів масової інформації, що існують поруч один з одним на багатоканальних мережах. Традиційні засоби масової інформації також використовують нові технології, щоб розширитися в нові форми поширення інформації.
Сутність сучасної демократії полягає не тільки в тому, що більшість населення бере участь у формуванні політичних рішень, але й у тому, як влада взаємодіє з цим населенням, і яку роль відіграє населення у формуванні влади. Така взаємодія відбувається у різних формах, а засоби масової інформації відіграють у цьому значну комунікативну роль [1]…
|
