КРАСНОСТУП Г.М., Правове забезпечення прозорості відносин власності щодо аудіовізуальних засобів масової інформації (стор. 58-65)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.1(16).272847

УДК 34.096

КРАСНОСТУП Г.М.,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
 
 
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сучасного стану організаційно-правового забезпечення державної інформаційної політики щодо прозорості відносин власності стосовно аудіовізуальних засобів масової інформації, а також формуванню пропозицій стосовно врахування кращих європейських практик з порушеного питання під час підготовки нової редакції Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.
Ключові слова: телебачення і радіомовлення, прозорість, структура власності.
Аннотация. Статья посвящена исследованию современного состояния организационно- правового обеспечения государственной информационной политики прозрачности отношений собственности относительно аудиовизуальных средств массовой информации, а также формированию предложений относительно учета лучших европейских практик по данному вопросу при подготовке новой редакции Закона Украины “О телевидении и радиовещании”.
Ключевые слова: телевидение и радиовещание, прозрачность, структура собственности.
Summary. The article investigates the current state of organizational and legal support of the state information policy on transparency of ownership in respect of audiovisual media and the formation of proposals for consideration of the best European practices in question raised during the preparation of the new Law of Ukraine “On Television and Radio”.
Keywords: television and radio, transparency, ownership structure.
 
 
        Постановка проблеми. Частиною п’ятою статті 4 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” встановлені основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення. Передбачено, що держава встановлює дієві обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантує захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і органів місцевого самоврядування [1].
        Підпунктом 12.4 пункту 12 Резолюції Ради Європи “Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною” від 5 жовтня 2005 р. № 1466 Парламентська Асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала органи влади України гарантувати прозорість власності на засоби масової інформації [2].
        Пунктом 13 Резолюції Ради Європи “Функціонування демократичних інституцій в Україні” від 4 жовтня 2010 р. № 1755 Парламентська Асамблея Ради Європи закликала органи влади України вжити всіх необхідних заходів для захисту свободи та плюралізму засобів масової інформації в Україні, а також утриматися від будь-яких спроб контролювати, прямо чи опосередковано, зміст новин загальнонаціональних засобів масової інформації [3].
        На необхідність внесення змін до чинного законодавства в частині забезпечення прозорості відносин власності аудіовізуальних засобів масової інформації неодноразово звертали увагу інститути громадянського суспільства, зокрема, ГО “Інститут Медіа Права”, ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Незалежна асоціація мовників”...