КРИЛОВА Ю.І., Електронна демократія в Україні: теоретичний і практичний аспекти (с. 70-77)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.2(41).270366

УДК 316.324.8:004.9

КРИЛОВА Ю.І.,
провідний юрист юридичного відділу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7778-7927.
 
 
Анотація. У статті висвітлено проблеми становлення та розвитку елементів електронної демократії в Україні. Визначено поняття, що стосується електронної демократії. Здійснено загальний огляд розвитку електронної демократії в Україні, стану розвитку окремих її складових.
Ключові слова: е-демократія, Програми EGAP, е-консультації з громадськістю, е-петиції, е-конкурси, інформаційне суспільство, персональні дані.
Summary. The article highlights the problems of formation and development of elements of e-democracy in Ukraine. The concept of e-democracy is defined. A general overview is provided for the development of e-democracy in Ukraine, the state of development of its individual components.
Keywords: e-democracy, EGAP programs, e-public consultations, e-petitions, e-contests, information society, personal data.
 
 
      Постановка проблеми. На початку XXI століття людство увійшло до нового періоду інтенсивних трансформацій, позначеного стрімким розвитком цифрових технологій. Глобальні процеси, що супроводжують формування інформаційного суспільства, вже встигли отримати назву “Індустріальна революція 4.0”. Технологічні зміни охопили всі сфери життя, зокрема і функціонування держави та її відносини з громадянами, що проявилося у впровадженні електронного врядування та електронної демократії. Етимологія “е-демократія” походить зі США, а саме поняття набуло поширення у багатьох країнах світу. Електронна демократія базується на принципах прозорості, відкритості, участі та громадської просвіти. Н. Махначова відзначає, що метою розбудови е-демократії є розширення участі громадян у державотворенні та прийнятті рішень через використання електронних технологій [1]. Початок 2020 року змінив життя сотень мільйонів людей, які пережили періоди суворого карантину, оскільки Всесвітня організація охорони здоров’я проголосила COVID-19 пандемією. Більшість працюючих людей швидко перейшли на формат дистанційної роботи. Ці зміни надали нову можливість для тих, хто утримувався від використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ). При цьому давно у побутовому, медійному, науковому і політичному сферах особливе місце зайняли такі інструменти як: “електронна демократія”, “електронний уряд”, “е-послуги”, “е-петиції”, “е-гроші”, “е-підпис”, “е-правосуддя”, “онлайн-сервіси для вчителів” тощо...