ЛЕОНОВ Б.Д., РЕБРІНА Л.П., Сприйняття тероризму: соціально-правовий та морально-психологічний аспекти

УДК 159.96:343.97
 
ЛЕОНОВ Б.Д.,
 
РЕБРІНА Л.П.,
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник Національної академії СБУ
студентка Інституту післядипломної освіти
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
 
 
Анотація. У статті висвітлюються соціально-правові та морально-психологічні проблеми сприйняття тероризму суспільством.
Ключові слова: тероризм, терористи, суспільство, сприйняття.
Аннотация. В статье освещаются социально-правовые и морально-психологические проблемы восприятия обществом терроризма.
Ключевые слова: терроризм, террористы, общество, восприятие.
Summаry. The article highlights social and legal, as well as and moral and psychological problems of public perception of terrorism.
Keywords: terrorism, terrorists, society, perception.
 
 
        Постановка проблеми. Тероризм є однією із злободенних проблем сучасності. На теперішній час він набув загрозливих масштабів транснаціонального характеру й перетворився на планетарну проблему, розв’язання якої є одним із першочергових завдань світової спільноти. Тому закономірно, що ООН визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру й безпеці людства. Проблема боротьби з тероризмом залишається актуальною і для нашої держави, гострота якої свідчить про занепокоєність населення з приводу криміногенної ситуації на Сході України. Занепокоєння людей унаслідок цієї проблеми кореспондується з певним його сприйняттям. Це досить непроста проблема, оскільки на формування ставлення суспільства (перш за все пересічних громадян) до злочинності та злочинців впливають: а) статево-вікові особливості; б) особистий досвід людини, у тому числі пов’язаний із віктимогенними ситуаціями, у які вона, можливо, потрапила; в) вплив засобів масової інформації (далі – ЗМІ); г) офіційна та неофіційна інформація про резонансні злочини; д) суб’єктивна оцінка роботи правоохоронних органів тощо. До того ж у процесі формування ставлення людини до злочинців завжди наявний чинник емоційності як природна реакція на зло, яке в даному разі уособлюють злочинець та його злочин [1, с. 380].