МАХІНОВ В.М., Освіта та соціальні комунікації: пріоритети соціокультурної парадигми

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2011.1(1).271464

УДК 366.63

Махінов В.М.,

кандидат педагогічних наук,

професор Університету “Україна”

Анотація. У статті зроблена спроба проаналізувати пріоритети соціокультурної парадигми освіти, в контексті якої представлена проблема підготовки майбутнього педагога до особистісно орієнтованого виховання школярів. Подана порівняльна характеристика гуманістичної та традиційної парадигм вузівської підготовки педагога. Здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми соціокультури та показано її зв’язок із соціальними комунікаціями.

Аннотация. В статье предпринята попытка проанализировать приоритеты социокультурной парадигмы образования, в контексте которой осмысляется проблема подготовки будущего учителя к личностно ориентированному воспитанию школьников. Дана сравнительная характеристика гуманистической и традиционной парадигм вузовской подготовки педагога. Осуществлен анализ психолого-педагогических исследований проблемы социокультуры и показана ее связь с соціальними коммуникациями.

Summаry. The article attempts to analyze the priorities of socio-cultural paradigm of education, which is conceptualized in the context of the problem of preparing future teachers to learner-centered education of scholars. Comparative characteristics of the humanistic and traditional paradigms of university teacher training are presented. The psychology-pedagogical researches of the problem in socio-culture and its connection with social communications are analyzed.

Ключові слова: традиційна парадигма підготовки, гуманістична парадигма підготовки, культуровідповідний підхід, антропологічний підхід, особистісно орієнтоване виховання, соціокультурна компетенція майбутнього вчителя та соціальні комунікації.

Постановка проблеми. Сучасний світ швидко змінюється, стає дедалі складнішим і різноманітнішим, глобалізованим і постіндустріальним. Сьогодні відбуваються масштабні й глибокі зміни як у самій українській культурі, так і в суспільстві, що є її носієм і творцем, а також – у навколишньому світі, до якого ми й наша культура нині є відкритими, як ніколи раніше.

1.Останніми десятиріччями у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі достатньо широко обговорюється проблема зміни освітньої парадигми [2, 4, 7, 9]. Існуючу когнітивно орієнтовану парадигму освіти передбачається змінити на особистісно орієнтовану. Головною умовою таких змін виступає: соціокультурний процес. В умовах розбудови держави, національної школи суттєво підвищені соціально-педагогічні вимоги до рівня готовності випускників педагогічних навчальних закладів до професійної діяльності. Підходи до розв’язання проблем сучасної педагогічної науки висвітлені в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті. Головною метою сучасної освіти та виховання визначено забезпечення пріоритетності розвитку людини…

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 1(1)/2011

DOI:

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання