МАРУЩАК А.І., МОЗОЛЕВСЬКА О.М., Проблема інформаційної правосуб’єктності (на прикладі місцевих загальних судів та їх суддів)

Марущак А.І.,

Мозолевська О.М.,

доктор юридичних наук, професор

здобувач наукового ступеня НДІІП НАПрН України

 

       Постановка проблеми. Проблематика інформаційної правосуб’єктності є актуальною як для теорії інформаційного права України, так і з огляду на практичні питання реалізації інформаційних прав і виконання інформаційних обов’язків.

        Розгляд питання про інформаційну правосуб’єктність місцевих загальних судів та їх суддів розпочнемо з аналізу теоретичних положень галузевих юридичних наук та інформаційного права щодо цієї проблематики.

        У теорії права правосуб’єктність розглядають як здатність учасника суспільних відносин виступати у якості суб’єкта права, повноправного учасника правових відносин. Суб’єкт вступає у правові відносини з іншими суб’єктами, реалізує чи набуває права та виконує обов’язки, несе юридичну відповідальність. Відповідно, дослідники теорії права пропонують включати до обсягу правосуб’єктності “обумовлені нормами права правові якості суб’єкта: а) мати права та обов’язки, а у випадках, визначених законом, повноваження; б) здійснювати та/або реалізовувати (набувати, виконувати) права, обов’язки або повноваження; в) нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків“ [1, с. 17]. Дійсно, структуру правосуб’єктності складають правоздатність і дієздатність, які є основою здатності учасників суспільних відносин набувати ознак суб’єкта права і суб’єкта правовідносин, а також деліктоздатність. Правосуб’єктність формується на основі норм права, у випадку з місцевими загальними судами і їх суддями – на основі норм, закріплених у процесуальних законах, законодавстві про судову систему і статус суддів. У цих законах передбачається здатність місцевих загальних судів і їх суддів володіти і реалізовувати систему повноважень, а також нести юридичну відповідальність за неналежне виконання правових приписів...