МАРУЩАК А.І., Пріоритети розвитку інформаційного права України

Марущак А.І.,

 

 

        Сьогодні інформаційне право як наука розвивається, хоча його основні положення перебувають у стадії формування. Найбільш гострі дискусії ведуться навколо місця інформаційного права як сукупності правових норм у системі права України. Для вирішення цієї проблеми виникає необхідність науково-теоретичного обґрунтування предмета, методів правового регулювання інформаційного права, а також існування відносно відособленого законодавства щодо регулювання інформаційних відносин. Однак відсутність до 2008 року системного розуміння основних пріоритетів розвитку науки інформаційного права не дозволяла вирішувати зазначену та інші суміжні проблеми. З введенням у дію нової редакції паспорта спеціальності 12.00.07 були визначені основні напрями досліджень у галузі інформаційного права: інформаційна сфера як об’єкт права; методологія інформаційного права; предмет, метод і система інформаційного права; інформаційне законодавство та напрями його розвитку; правовідносини в інформаційній сфері; правові аспекти формування, розвитку, охорони та захисту інформаційних ресурсів; державна політика та державне управління в інформаційній сфері; правові засади організації та координації дій органів державної влади в єдиному інформаційному просторі України; поняття та правовий режим інформаційних ресурсів; правовий режим інформаційних технологій, інформаційних систем і мереж; інформаційна безпека та її місце в системі забезпечення національної безпеки; захист інформації з обмеженим доступом і прав на неї; захист інформаційних систем і прав на них; інформаційне право зарубіжних країн. У вузькому розумінні зазначені напрями можна визнати пріоритетними для науковців-дослідників інформаційного права.

        Однак, як показують вітчизняні реалії юридичної науки, і до нової редакції паспорта спеціальності, і після введення її в дію наукові пошуки не набули системного характеру, не завжди враховують практичне спрямування інформаційно-правової науки. Причиною цього може бути існування в Україні лише однієї наукової школи інформаційного права Р.А. Калюжного і М.Я. Швеця, представники якої – К.І. Бєляков, В.М. Брижко, В.М. Бутузов, В.Д. Гавловський, B.C. Цимбалюк, автор цієї статті та інші науковці, які намагаються здійснювати системні пошуки у напрямі розвитку інформаційного права України як самостійної науки. Тому виникає потреба у визначенні основних пріоритетів розвитку інформаційного права України на сучасному етапі…

 

Повний текст статті.