|
|
Анотація. У статті досліджуються проблеми, функції, етапи становлення та шляхи вдосконалення інформаційного законодавства щодо медичних закладів Збройних Сил України.
Ключові слова: інформаційне забезпечення, телемедицина, телефармація, медична паспортизація військовослужбовців, медичні інформаційні системи, електронна внутрішньолікарняна пошта.
Аннотация. В статье исследуются проблемы, функции, этапы становления и пути совершенствования законодательства по информационному обеспечению медицинских заведений Вооруженных Сил Украины.
Ключевые слова: информационное обеспечение, телемедицина, телефармация, медицинская паспортизация военнослужащих, медицинские информационные системы, электронная внутрибольничная почта.
Summary. The article examines problems, functions, stages of forming and ways of improvement of legislation on the informative providing of medical establishments of Military Powers of Ukraine.
Keywords: information security, telemedicine, telefarmacy, medical certification of military, medical information systems, in-hospital e-mail.
|
|
|
Постановка проблеми. Сучасне інформаційне законодавство не містить визначення понять: “телемедицина”, “телефармація”, “медичні інформаційні системи”, а також – “інформаційне забезпечення медичних закладів ЗС України”, “медична паспортизація військовослужбовців”. Проте, в практичній діяльності лікарі користуються цією термінологією. Виникає питання: чи мають право на існування ці поняття, в сучасних умовах розвитку в нашій державі інформаційного суспільства?
Сучасна галузь охорони здоров’я, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України (далі – ЗС України), є сукупністю заходів політичного, а потім – наукового, правового, економічно-соціального, медичного характеру, які спрямовані на збереження й укріплення фізичного та психологічного здоров’я кожної людини, підтримку їх активного життя та надання медичної допомоги. Звідси випливає, що поняття “охорона здоров’я” є більш широким, ніж “медична допомога”, яка надається галуззю медицини.
Проблеми, які виникають у галузі медицини, мають вирішуватись на державному і регіональному рівнях. За роботу медичних установ і служб та її результати несуть відповідальність органи управління галузі охорони здоров’я різних рівнів. Потреба у підвищені уваги держави до складних питань організації галузі охорони здоров’я, зокрема, військовослужбовців, в індустріально розвинених країнах обґрунтовується високою цінністю їх здоров’я як суспільного блага [1, с. 179].
Метою статті є визначення стану інформаційного забезпечення медичних закладів, їх функцій, етапів становлення, розвитку та пропозиції по вдосконаленню законодавства щодо медичних закладів, зокрема, на прикладі Міністерства оборони України.
|
