27 квітня 2011 року Науково-дослідним центром правової інформатики Національної академії правових наук України спільно з Центром інформації і документації НАТО та Інформаційним агентством «Центр комунікацій» проведено Міжнародний круглий стіл на тему: «Моделювання колективної безпеки: інформаційний вимір».
У засіданні взяли участь представники Національної академії правових наук України, Центру інформації та документації НАТО в Україні, Громадської ліги Україна-НАТО, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації НТУУ «КПІ», Національної академії державного управління при Президентові України, Головного управління держаної служби України, Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, Служби безпеки України, Національної академії внутрішніх справ, Інформаційного центру «Електронні вісті», Інформаційного агентства «Центр комунікацій», а також представники інших міжнародних, державних, приватних та громадських організацій.
Засідання відкрив директор Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Володимир Пилипчук. У вступному слові він привітав учасників «круглого столу» та партнерів, відзначив що «круглий стіл» проводиться у день, коли 25 років тому на Чорнобильській АЕС відбулася катастрофа світового масштабу. Ця подія наочно засвідчила наскільки крихким є сучасний світ і наскільки необхідно усім країнам і народам піклуватися про спільну колективну безпеку. В. Пилипчук наголосив на необхідності розглянути під час проведення «круглого столу» низку вкрай важливих проблем сучасного світу – проблем, що стосуються колективної безпеки в інформаційній сфері. Далі було підкреслено важливість проблеми інформаційного виміру колективної безпеки для більшості країн світу, які розвивають або формують інформаційні суспільства. При цьому, зауважив науковець, виникає низка системних проблем, які потребують опрацювання, зокрема: перегляду принципів та механізмів міжнародного співробітництва в галузі безпеки з урахуванням інформаційної глобалізації; пошуку балансу між правами людини і потребою держави та суспільства у забезпеченні інформаційної безпеки; посилення міжнародно-правової відповідальності за використання в інформаційній сфері сил і засобів, які створюють загрози життю і здоров’ю людини; розробки сучасних моделей інформаційної безпеки. Він підкреслив, що це лише окремі питання, які потребують комплексного опрацювання і запросив присутніх до активної дискусії та подальшої співпраці.
У своєму вступному слові керівник проектів Центру інформації та документації НАТО в Україні Світлана Ротаєнко розповіла про діяльність Центру інформації та документації (ЦІДН) НАТО в Україні, входження Центру у структуру Управління Громадської Дипломатії НАТО та його місцезнаходження. Доповідач роз’яснила, що роль НАТО в галузі громадської дипломатії полягає у роз’ясненні громадськості політики та цілей Альянсу, що в свою чергу дозволить глибше розуміти питання безпеки, а також залучати громадськість до конструктивного діалогу. Ці задачі НАТО вирішує через розповсюдження інформації та організацію програм, які спрямовані на різні цільові аудиторії. Також С. Ротаєнко розповіла про види діяльності Центру:
1) розповсюдження інформації в електронному та друкованому вигляді;
2) організація візитів делегацій громадських діячів, представників НГО, журналістів, студентства тощо до штаб-квартири НАТО в Брюсселі;
3) співфінансування проектів. Управління Громадської Дипломатії НАТО виділяє гранти на підтримку проведення конференцій, семінарів, круглих столів та освітніх проектів з питань безпеки неурядовим організаціям, вищим учбовим закладам та фондам країн-партнерів.
Підтримка з боку НАТО, зазначила доповідач, може полягати у виділенні фінансової допомоги, наданні організаційних порад та можливого запрошення доповідачів з НАТО, а також забезпечення інформаційними матеріалами для проведення таких заходів.
В ході круглого столу учасники обмінялися думками щодо актуальних проблем колективної безпеки, моделювання інформаційної безпеки та інформаційних операцій.
Активну участь у дискусії взяли: голова Громадської ліги Україна-НАТО Сергій Джердж; завідувач наукового відділу правових проблем інформаційної діяльності Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Костянтин Бєляков; директор департаменту Головного управління держаної служби України, член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній раді України Олександр Баранов; радник Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Анатолій Качинський; радник при дирекції Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Володимир Фурашев; завідувач наукового відділу теорії та історії інформаційного права Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Віталій Цимбалюк; головний науковий співробітник наукового відділу правових проблем інформаційної безпеки Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Дмитро Ланде; провідний спеціаліст Інформаційного агентства «Центр комунікацій» В. Пономарев; представник Інформаційного агентства «Центр комунікацій» В. Прищепа; начальник кафедри Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації НТУУ «КПІ» Володимир Мохор; начальник управління з навчальної роботи Національної академії державного управління при Президентові України Володимир Сороко; професор Національної академії управління Олександр Нестеренко; провідний науковий співробітник Інформаційного центру «Електронні вісті» Сергій Брайчевський; головний науковий співробітник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України Володимир Шеломенцев; ад’юнкт Національної академії внутрішніх справ Олександр Баєв; заступник начальника відділу Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України Олена Бусол; декан факультету суспільно-політичного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України Андрій Семенченко.
Увагу присутніх привернула доповідь співробітників відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Миколи Ожевана та Дмитра Дубова, які розглянули питання тотальної кібервійни як нової геополітичної реальності та виокремили п’ять геополітичних моделей поведінки держав та інших впливових акторів міжнародної політики у кіберпросторі. Перша модель передбачає збереження існуючого статус-кво: довготривале домінування у світовому інформаційному просторі США як держави, що є одноосібним лідером у кіберпросторі. Дана модель передбачає, що саме під проводом США та створюваних ними на «коротку мету» міжнародних угруповань буде вестися боротьба з кіберзлочинністю, кібертероризмом та іншими факторами, які створюють перешкоди на шляху «вільних інформаційних потоків». Друга модель кіберповедінки зводиться до боротьби за «кіберсправедливість», очолювану однією або декількома країнами «Другого світу». Третя модель доповнює попередню й передбачає протиборство трьох або більше центрів світового лідерства за домінування у світовому інформаційному просторі. Четверта модель припускає протиборство воєнних блоків та альянсів за оволодіння сучасною «кіберзброєю». П’ята модель стосується утворення ситуативних альянсів в локальних та глобальних кібервійнах.
З підсумковим словом виступив директор Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Володимир Пилипчук. Він подякував, учасникам «круглого столу» за високопрофесійний аналіз проблем та оцінки інформаційного виміру моделювання колективної безпеки, здійснив предметний аналіз виступів учасників міжнародного круглого столута узагальнив надані ними пропозції.
Зокрема, учасники дискусіїпідтримали загальний висновок, що жодна країна світу в сучасних умовах глобалізації не здатна самостійно захистити власну інформаційну безпеку, тому ця проблематика має бути предметом постійної уваги систем колективної та міжнародної безпеки. Також, було виокремлено низку системних проблем, які потребують комплексного опрацювання і стосуються:
– перегляду принципів та механізмів міжнародних відносин та співробітництва в галузі інформаційної безпеки;
– пошуку балансу між правами людини і потребою суспільства, держави та міжнародної спільноти в інформаційній безпеці;
– посилення міжнародно-правової відповідальності за використання в інформаційній сфері сил і засобів, які створюють загрози життю і здоров’ю людини;
– розробки сучасних моделей забезпечення інформаційної безпеки.
