|
Визначальною особливістю нашого часу є перехід до якісно нового стану суспільства, який характеризується швидким підвищенням ролі інформаційних процесів і, зокрема, створенням цілої індустрії виробництва інформації. Припускається, що сучасне суспільство перебуває на переході до якісно іншої форми свого існування – інформаційного суспільства і, у більш широкому контексті, до інформаційної цивілізації. Однією з найістотніших рис такої цивілізації є те, що з її появою життя людини розгортається в новій, нею ж створюваній віртуальній реальності – інформаційному просторі [1].
Трансформації, що відбуваються в інформаційному суспільстві, позначаються не тільки на суспільній, а й на індивідуальній моралі.
Мораль інформаційного суспільства не замінює, не усуває попередні типи моралі, вона певним чином “надбудовується” над ними, набуваючи особливих способів співіснування на рівних засадах. При цьому у постійно змінюваному суспільстві актуальною лишається потреба в універсальних моральних нормах, але вона задовольняється не за рахунок усунення чи обмеження інших ціннісно-нормативних систем, а за принципами доповнюваності та аксіологічного плюралізму.
Інформаційне суспільство створює передумови для появи людини нового типу. Її головною особливістю є зростання ступеня автономності як суб’єкта власного життя.
Зміна ціннісних орієнтацій на рівні морального суб’єкта в інформаційному суспільстві зумовлена трансформацією стандартизованих наборів моральних цінностей, характерних для індустріального суспільства. Внаслідок цього члени інформаційного суспільства отримують більш високий ступінь свободи у ситуаціях вибору моральних пріоритетів та здатність до нетипового планування власного життя. Проте збільшення ступенів свободи при виборі певної ціннісно-нормативної системи як основи власної моральної самоідентифікації є передумовою формування особистості, особистості зовсім іншого типу. Суть її життєвої програми – не побудова, розкриття, творення власної ідентичності, а уникнення будь-якої фіксації соціального місця, часу, позиції.
Розмитість або втрата морально-етичних засад як у середовищі політичної еліти, так і серед широкого суспільного загалу впливають і визначають якість всіх сфер життя суспільства і держави…
|
