© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
УДК 347.73
О.В. СОЛДАТЕНКО, |
кандидат економічних наук, доцент, директор НДІ фінансового права Національного університету ДПС України |
||
В умовах недостатнього державного фінансування вітчизняної сфери охорони здоров'я частина видатків на оплату медичних послуг перекладається на населення та роботодавців, що відповідно до ст. 49 Конституції України є недопустимим. На жаль, в Україні відсутня державна статистика щодо загальної суми видатків на охорону здоров'я, які направляються з різних джерел, адже оплата всіх медичних послуг, що надаються в медичних закладах державної і комунальної форм власності, стала нормою, аналогічно, як і придбання ліків для лікування в умовах стаціонару. Отже, те, що в Україні повноцінно існує оплата медичних послуг за рахунок особистих коштів громадян, підприємств, установ, організацій, які вважаються приватними видатками на охорону здоров'я, є незаперечним фактом. У науковій літературі найбільш повно різні види приватних видатків розглянуто у наукових працях російського вченого С. В. Шишкіна [1], тоді як серед українських досліджень відсутні наукові роботи, у яких би комплексно розглядалися такі приватні платежі.
У статті поставлено за мету класифікувати приватні видатки громадян, підприємств, організацій, які спрямовуються у медичну галузь України; розглянути окремі з них та узагальнити досвід країн Центральної Європи щодо фінансування медичної галузі приватними коштами.
Як в Україні, так і в країнах Центральної Європи приватними видатками на охорону здоров'я вважаються кошти домогосподарств, підприємств, організацій, які можна класифікувати як легальні та неформальні. До легальних належать: 1) оплата медичних послуг у касу лікарні державної (комунальної) власності чи у приватному секторі охорони здоров'я; 2) добровільні (благодійні) внески юридичних і фізичних осіб; 3) співоплата пацієнтів; 4) видатки пацієнтів на придбання ліків і медичних препаратів для проведення амбулаторного або стаціонарного лікування; 5) видатки на добровільне медичне страхування. До неформальних платежів можна віднести: 1) кошти, безпосередньо передані медичному працівникові пацієнтом чи іншими особами від його імені або на його користь…
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua