© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
УДК 343.97
О.З. ЖОВНІР, |
здобувач кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка С. Дем'янчука |
||
Світовий досвід свідчить: коли держава перебуває на етапі реформування, рівень корупції завжди зростає. Україна на міжнародному рівні має репутацію вельми корумпованої країни. Згідно з даними міжнародної неурядової організації Transparency International, "індекс сприйняття корупції" в Україні у 2005 році становив 2,6, у 2004 - 2,2, у 2003 - 2,3, 2002 році - 2,4 (до країн з небезпечним рівнем корупції належать ті країни, де значення індексу є меншим 3,0). У рейтингу рівня корупції в 2004 році Україна посіла 102-е місце, у 2005 році - 107 (із 133) [1].
Корупція набула в державі системного характеру, створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку України [2].
Протягом останніх років спеціальні підрозділи правоохоронних органів щорічно розкривають та направляють до суду від 3,5 до 5 тис. адміністративних протоколів про вчинення корупційних діянь (у 2009 році - близько 3,8 тис.). Але до відповідальності судами притягуються здебільшого особи, які не займають високих чиновних посад [3].
Розпочата в Україні правова реформа поставила перед органами державної влади надзвичайно важливе питання про забезпечення повноважень правоохоронних органів та формування реальних умов для безкомпромісної боротьби з корупцією і організованою злочинністю.
До публічно-правових актів, що визначають державну політику і стратегію, які регулюють питання боротьби з корупцією і організованою злочинністю, входять засновані на конституційних засадах юридичні норми практично всіх трьох гілок державної влади (законодавчої, виконавчої та судової): закони та постанови Верховної Ради України; Укази та розпорядження Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Пленуму Верховного Суду України. Їх розвиток знайшов відображення в нормативних актах місцевих органів самоврядування, державних адміністрацій, Генеральної прокуратури, центральних правоохоронних міністерств, відомств та їх територіальних структур [4]. Система нормативних актів України щодо зазначеної проблематики концептуально поділяється на дві підсистеми: підсистему норм прямого регулювання та підсистему норм опосередкованого регулювання…
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua