© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.1(4).271721
УДК 340+383.46:002
Пилипчук В.Г.
|
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
заслужений діяч науки і техніки України
|
||
|
|||
Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в Україні та світі відбулася інформаційна революція, однією з ключових особливостей якої є стрімкий розвиток інформаційних технологій та зростання значимості інформації в суспільних відносинах. Ці процеси визначають і умови становлення інформаційного суспільства, сутність якого була визначена 1993 року Комісією Європейського Союзу: “Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій і технологій зв’язку” [1].
Історичний аналіз свідчить, що інформаційна сфера існувала з часу виникнення людства та суспільних відносин. Водночас, питання розбудови складових інформаційного суспільства і правового регулювання інформаційних відносин, що виникали, лише на початку 60-х років минулого століття почали опрацьовуватись в Японії та інших провідних країнах світу. За радянських часів ще 1975 року відомими українськими вченими Глушковим В.М. і Амосовим М.М. вперше у світі було піднято низку фундаментальних проблем у цій сфері, але надалі до їх практичної розробки долучились переважно вчені країн Західної Європи і США. Як наслідок лише в 1990-х роках в умовах входження України у світовий економічний простір на загальнодержавному рівні було задекларовано розвиток інформаційного суспільства та розпочато відповідні наукові дослідження, переважно з проблем інформатики та інформатизації. Протягом останніх 10 – 15 років розпочалося активне формування інформаційного законодавства, а дослідження в галузі правової інформатики заклали підґрунтя для становлення і розвитку інформаційного права[2].
Враховуючи зазначене та з огляду на процеси розбудови інформаційного суспільства й інтеграції України у світовий інформаційний простір, як це було визначено 2010 року Законом “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, вкрай актуальними постають проблеми становлення і подальшого розвитку науки в інформаційній сфері.
Розглянемо найбільш ключові, актуальні проблеми у цій сфері.
Перша. В сучасних умовах нагальною є потреба кардинального перегляду ролі такого фундаментального поняття як“інформація”.
Історично склалося, що суспільна думка протягом ХХ століття переважно орієнтувалась на поняття “матерія”. Водночас, серед вчених – представників філософських, фізико-математичних, технічних та біологічних наук часто застосовувалося інше поняття – “енергія”. І лише окремі мислителі та вчені – представники ноосферної концепції еволюції біосфери і космізму, зокрема, К. Ціолковський, В. Вернадський, О. Чижевський, М. Тимофєєв-Ресовський, М. Моїсеєв, А. Урсул, А. Ракітов, Р. Абдєєв, розробники теорії соціоінформаційного простору – П. Сорокін, П. Бурдке, А. Гідденс, І. Валлерштейн та інші поряд із зазначеними термінамизначну роль відводили іншому фундаментальному поняттю – “інформація”...
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua