ПИЛИПЧУК В.Г., БРИЖКО В.М., Наукова інформація: питання теорії, викладення та редагування (ст. 135-149)

УДК 002.6:007
Пилипчук В.Г.,
 
Брижко В.М.,
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент
Національної академії правових наук України
доктор філософії (Ph.D) з юридичних наук,
старший науковий співробітник
 
 
 
Анотація. У статті висвітлено практику творчості і оформлення статей за результатами дослідницької роботи в контексті наукової теорії пізнання.
Ключові слова: наука, творчість, теорія наукової інформації, наукова стаття.
Аннотация. В статье отражено практику творчества и оформления статей по результатам исследовательской работы в контексте научной теории познания.
Ключевые слова: наука, творчество, теория научной информации, научная статья.
Summary. Practice of creation and  processing of articles on results of research work in the context of scientific theory of cognition.
Keywords: science, creation, scientific information theory, scientific article.
 
 
        Постановка проблеми. Основним предметом цієї статті є один із напрямів теорії наукової інформації, пов’язаний з творчим оформленням результатів наукового дослідження, зокрема, підготовкою наукової статті. В одній з перших фундаментальних робіт, у якій систематизовано основи наукової інформації, її теорія, методи та організація, під науковою розуміється логічна інформація, одержувана в процесі наукового пізнання, що відображає закономірності матеріального світу і використовується у суспільно-історичній практиці [1].
        Наукова стаття є одним із видів творчої інформаційної діяльності, яка передбачає створення спеціальної наукової публікації невеликого обсягу, що відображає погляди автора з окремих питань та отримані ним нові наукові знання. Її особливість полягає в тому, що вона виконує в науці таки важливі функції, як:
  • науково-дослідницька – виступає формою представлення нових наукових знань;
  • оціночна – дає оцінку стану наукових досліджень в аспекті конкретної проблематики;
  • презентаційна – вказує на пріоритет дослідника щодо одержання ним нових знань;
  • атестаційна – забезпечує атестацію автора під час захисту їм дисертації;
  • комунікаційна – являє собою засіб спілкування за конкретною проблематикою.
        Публікації статті завжди передує етап підготовки редакцією журналу авторського тексту до друку, який має затверджуватися редакційною колегією. Саме розуміння наукового редагування не завжди однозначне. Одні вважають, редагування – це просто форматування статті та розміщення її в журналі. Інші – це перевірка наданого матеріалу, виправлення помилок та її компоновка. Треті – це усунення недоліків статті і приведення її до відповідності чинним нормативним вимогам. Проте, наукове редагування, перш за все, передбачає оцінку науковості запропонованого до видання матеріалу та надання допомоги автору в творчому викладі і оформленні статті. Слід підкреслити, що редактор жодним чином не дописує статтю за автора, він може лише надати допомогу в її творчо-науковій підготовці до видання.