|
|
Анотація. Проблема вибору методів пізнання кримінально-правових ідей, норм та правовідносин розглянута під кутом зору можливості застосування додаткових у порівнянні зі звичайними засобів, методів і прийомів метафізики як науки про буття і суще, що можуть бути ефективними на стадії інформаційного етапу розвитку людства. Окремо розглянуто два різновиди правової реальності: інтерсуб’єктивну, яку людина переживає й через це поділяє з іншими людьми, та її протилежність – моносуб’єктивну правову реальність.
Ключові слова: методи пізнання, метафізика, правова реальність, інтерсуб’єктивна й моносуб’єктивна правова реальність.
Аннотация. Проблема выбора методов познания уголовно-правовых идей, норм и правоотношений рассмотрена посредством возможности использования дополнительных в сравнении с привычными способов, методов и приемов метафизики как науки о бытии и сущем, что может оказаться эффективным на стадии информационного этапа развития человечества. Отдельно рассмотрены две разновидности правовой реальности: интерсубъективная, которую человек переживает и посредством этого разделяет с другими людьми, и ее противоположность – моносубъективная правовая реальность.
Ключевые слова: методы познания, метафизика, правовая реальность, интерсубъективная и моносубъективная правовая реальность.
Summary. The problem of choosing methods of knowledge of criminal law ideas, regulations and relationships considered through the possibility of using additional, as compared to the usual, methods and techniques of metaphysics as the science of being and heart of the matter, which can be effective at the stage of the information stage of development of mankind. Two kinds of legal reality are considered separately: intersubjective, which person is going through, and thereby shares with other people, and its opposite – monosubjective legal reality.
Keywords: methods of knowledge, metaphysics, legal reality, intersubjective and monosubjective legal reality.
|
|
|
Постановка проблеми. Методологія будь-якого наукового пошуку складається з визначення об’єкта і предмета дослідження, а також вибору засобів, методів, принципів і прийомів його пізнання. Осмисленням цих питань переймались Аристотель, Платон, Ф. Бекон, П.Л. Бергер, Н.Х.Д. Бор, Г. Галілей, Г.В.-Ф. Гегель, Е.Г.А. Гуссерль, Ч.Р. Дарвін, Ю. Дрогобич (Ю.М. Котермак), А. Ейнштейн, І. Кант, Г.В. Лейбніц, М.В. Ломоносов, Г. Лукман, Д.І. Менделєєв, І. Ньютон, І.П. Павлов, С.Л. Франк та ін.
Окремим аспектам методології правових дисциплін приділено значну увагу у працях В.К. Бабаєва, М.І. Бажанова, В.І. Борисова, Г.А. Гаджієва, В.М. Горшеньова, В.С. Зеленецького, Б.О. Кістяківського, С.І. Максимова, І.С. Ноя, М.І. Панова, В.М. Сирих, Є.В. Спекторського, В.В. Сташиса, О.В. Стовби, В.Я. Тація, З.П. Тростюка, Г.Ф. Шершеневича та ін.
|
