РАДУТНИЙ О.Е., Мораль і право для штучного інтелекту та цифрової людини: закони робототехніки та “проблема вагонетки” (ст. 78-95)

DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.3(30).194801

УДК 004.8+340.13:343.226

РАДУТНИЙ О.Е.,
доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук, доцент,
доцент кафедри кримінального права № 1
Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
 
 
Анотація. В статті розглядається питання про вплив феноменів штучного інтелекту та цифрової людини на мораль і право сучасного суспільства та майбутніх поколінь, з’ясовується, чи потрібно штучному інтелекту бути моральним, або достатньо дотримуватися вимог чинного законодавства. Продовжено спроби розв’язання “проблеми вагонетки” (“trolley problem”) у зіставленні з нормами кримінального права (ст. 39 КК України) у зв’язку з появою автономних від людини транспортних засобів під керуванням штучного інтелекту. Досліджено окремі аспекти ефективності законів робототехніки Айзека Азімова та запропоновано їх уточнення, поставлено питання про можливість виникнення всесвітньої релігії під патронатом всеосяжного штучного інтелекту.
Ключові слова: право, мораль, крайня необхідність, штучний інтелект, цифрова людина, проблема вагонетки, автономний транспортний засіб, Всеосяжний Інтернет, закони робототехніки.
Summary. The article discusses the impact of the phenomena of artificial intelligence and digital human on the morality and the law of modern society and future generations, it is found out either artificial intelligence should be moral, or it is enough to comply with the requirements of current legislation. In comparison with the norms of criminal law (Article 39 of the Criminal Code of Ukraine) some variants of solving the trolley problem for autonomous vehicles controlled by artificial intelligence have been proposed. Several efficiency aspects of the Isaac Asimov’ laws of robotics are investigated and improved. The question about a world religion under the patronage of comprehensive artificial intelligence has raised.
Keywords: law, morality, extreme necessity, artificial intelligence, digital human, “trolley problem”, autonomous vehicle, Internet of Everything, laws of robotics.
Аннотация. В статье рассматривается вопрос о влиянии феноменов искусственного интеллекта и цифрового человека на мораль и право современного общества и последующих поколений, выясняется, следует ли искусственному интеллекту быть моральным, или достаточно соблюдать требования действующего законодательства. В сопоставлении с нормами уголовного права (ст.39 УК Украины) предложены некоторые варианты решения проблемы вагонетки (trolley problem) для автономных от человека транспортных средств под управлением искусственного интеллекта. Исследованы отдельные аспекты эффективности законов робототехники Айзека Азимова и уточнены их формулировки, поставлен вопрос о возможности возникновения всемирной религии под патронатом всеобъемлющего искусственного интеллекта.
Ключевые слова: право, мораль, крайняя необходимость, искусственный интеллект, цифровой человек, “проблема вагонетки”, автономное транспортное средство, Всеобъемлющий Интернет, законы робототехники.
 
 
      Постановка проблеми. Під впливом досягнень науково-технічного прогресу людина крок за кроком переміщується з звичного їй матеріального світу у цифровий або віртуальний  простір.   Конструюються   нові  виміри  навколишнього  світу,   віртуальні об’єкти поєднуються або стають сумісними з матеріальними об’єктами, повсюдність інформації призводить до швидкого споживання даних, але до помірного розвитку знань. Поступово та майже непомітно увага з прагнення задоволення життєвих потреб у фізичному та інтелектуальному середовищі переноситься на свою проекцію у віртуальному світі (чомусь це нагадує явище, як вже було описане Платоном: люди, які довіку приречені не повертати погляду через свої тяжкі кайдани, спостерігають тіні на стіні своєї печери та вважають це справжнім світом)...