РАДУТНИЙ О.Е., Напрямок часу в системі права (ст. 22-32)

УДК 115.4:343.211

DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.1(32).200298

РАДУТНИЙ О.Е.,
доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права № 1  Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.
 ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6521-3977.
 
 
Анотація. В статті здійснено спробу поставити питання щодо можливості зміни напрямку вектору часу від майбутнього до минулого в площині права. Проведена наукова розвідка виявила факти нелінійності розгортання окремих обов’язкових ознак об’єктивної сторони певних складів злочинів, зокрема, простору як місця вчинення злочину, часу, способу тощо. За допомогою прикладів доведено можливість продовження реалізації у часі та просторі інших, крім діяння та наслідку, обов’язкових ознак об’єктивної сторони кримінального правопорушення вже після того, як настав момент його закінчення. Автор приходить до висновку, що час у кримінальному праві є реляційною категорією, і це допускає залежність його характеристик від характеру та способу взаємодії об’єктів, подій, властивостей та відносин. Час у праві може бути визначений за допомогою не однієї, а декількох величин, він може бути ізотропним, тобто рівноправним у всіх своїх можливих напрямках руху. Напрямок руху часу в системі права може змінюватися. У праві майбутнє може впливати на минуле. Інше парадоксальне пояснення може полягати у тому, що певна передбачена чинним законодавством подія у майбутньому здатна перекроїти простір і час у минулому таким чином, що вчиненого злочину ніколи не було. З іншого боку, можливо, що проведене дослідження у черговий раз підкреслює умовність всього того, що відбувається у царині права.
Ключові слова: право, кримінальне право, час, простір, напрямок часу, злочин, об’єктивна сторона злочину, минуле, майбутнє, світова лінія, вплив майбутнього на минуле
Summary. The article attempts to inquire about the possibility of changing the direction of the time vector from the future to the past in the field of law. Research has revealed the facts of the nonlinearity in deployment of certain crime. The examples demonstrate the continuing possibility of the criminal offense realization after the moment of its termination. The author concludes that time in criminal law is a relational category, and this allows the dependence of its characteristics on the nature and manner of interaction of objects, events, properties and relationships. Time in the field of law can be determined by several quantities. Time in the field of law can be isotropic, that is, equal in all its possible directions of motion. The direction of time progression in the field of law may change. In the field of law, the future can affect the past. Another paradoxical explanation may be that a certain event, envisaged by current law, is capable of reshaping space and time in the past in such a way that no crime has ever been committed. Or, once again, the research underlines the arbitrariness of all that is happening in the realm of law.
Keywords: law, criminal law, time, space, direction of time, crime, objective side of the crime, past, future, worldline, impact of the future on the past
Аннотация. В статье предпринята попытка поставить вопрос о возможности изменения направления вектора времени от будущего к прошлому в сфере права. Проведенное исследование выявило факты нелинейности развертывания отдельных обязательных признаков объективной стороны конкретного состава преступления, в частности, пространства как места совершения преступления, времени, способа и т.п. С опорой на примеры доказана возможность продолжения реализации во времени и пространстве иных, кроме деяния и последствия, обязательных признаков объективной стороны преступления уже после того, как наступил момент его окончания. Автор приходит к выводу о том, что время в уголовном праве является реляционной категорией, и это допускает зависимость его свойств от характера и способа взаимодействия объектов, событий и отношений. Время в сфере права может быть определено не только с помощью одной, но и нескольких величин, оно может быть изотропным, то есть равноправным во всех своих возможных направлениях движения. Направление движения времени в системе права может меняться. В сфере права будущее может влиять на прошлое. Иное парадоксальное объяснение может заключаться в том, что определенное предусмотренное действующим законодательством событие в будущем способно перекроить пространство и время в прошлом таким образом, что совершенного преступления никогда не было. Так же не исключается, что проведенное исследование в очередной раз подчеркивает условность всего того, что происходит в области права.
Ключевые слова: право, уголовное право, время, пространство, направление времени, преступление, объективная сторона преступления, прошлое, будущее, мировая линия, влияние будущего на прошлое
 
      Постановка проблеми. На підставі закону збереження енергії будь-яке суспільно небезпечне діяння завжди породжує суспільно небезпечний наслідок, адже викликана першою з вказаних подій соціальна хвиля (коливання) не може не створювати певні зміни в оточуючому їх просторі та відносинах між певними суб’єктами. Маючи на меті сформулювати заборонену або небажану поведінку, законодавець завжди описує саме діяння, але не у кожному випадку вказує на наявність конкретного наслідку...