РАДУТНИЙ О.Е., Штучний інтелект, інформаційна безпека та законотворчий процес (кримінально-правовий аспект) (ст. 149-158)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.1(24).273218

УДК 343.214+340.134:340.132.6

Радутний О.Е.,
доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук, доцент,
доцент кафедри кримінального права № 1
Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
 
 
Анотація. В статті розглянуто недоліки сучасного стану законотворчої діяльності, що межують з проявами інформаційної агресії, та досліджено можливості використання штучного інтелекту під час підготовки законопроектів та експертизи чинних нормативних актів.
Ключові слова: законотворча діяльність, кримінально-правова охорона, інформаційна безпека, інформаційна агресія, штучний інтелект, національна безпека, петиція Президенту України, наукове ворожіння.
Summary. The article considers the disadvantages of the current state of lawmaking activity, bordering on the manifestations of information aggression, as well as the possibilities of using artificial intelligence in drafting bills and examining the existing regulatory acts
Keywords: law-making activity, criminal and legal protection, information security, information aggression, artificial intelligence, national security, petition to the President of the Ukraine, scientific divination.
Аннотация. В статье рассмотрены недостатки современного состояния законотворческой деятельности, граничащие с проявлениями информационной агрессии, а также исследованы возможности использования искусственного интеллекта при подготовке законопроектов и экспертизы действующих нормативных актов
Ключевые слова: законотворческая деятельность, уголовно-правовая охрана, информационная безопасность, информационная агрессия, искусственный интеллект, национальная безопасность, петиция Президенту Украины, научное гадание.
 
 
      Постановка проблеми. Інформаційна безпека людини, суспільства та держави є невід’ємно пов’язаною з якістю нормотворення, в тому числі в сфері кримінально-правового регулювання та реалізації кримінальним законодавством функції охорони суспільних відносин в галузі обміну, поширення, створення та збереження певної інформації.
       На жаль, в кримінально-правовій сфері чинне законодавство поступово втрачає ознаку правової визначеності, що викликає обґрунтовану занепокоєність багатьох вчених і практиків. Так, на думку В.Я. Тація, правотворчій діяльності останніх років властивий безсистемний та хаотичний характер [24, с. 29-35]. В.Д. Швець вказує на копіювання нормативних розробок інших держав без відповідної адаптації [29, с. 35-40]. М.І. Панов зазначає, що окремі новели у кримінальному законодавстві не передбачають єдиного методологічного підходу, суперечать основним принципам та науковим засадам кримінального права [20, с. 17]...