© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2017.4(23).273130
УДК 004.8:343.22+343.412
Радутний О.Е.,
|
доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук, доцент,
доцент кафедри кримінального права № 1
Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
|
||
|
|||
Постановка проблеми. В теорії кримінального права прийнято описувати фізичну особу в якості суб’єкта злочину та її суспільно небезпечну поведінку за допомогою наступних ознак, які одночасно можуть бути пов’язані як з об’єктивною, так і з суб’єктивною стороною злочину: 1) здатність усвідомлювати фактичну сторону; 2) здатність усвідомлювати суспільну небезпечність свого діяння та його наслідків; 3) можливість за конкретних умов здійснення певного вибору між різними варіантами та здатність керувати своєю поведінкою (волимість діяння). М.І. Бажанов визначав волимість як здатність керувати своїми діями [10].
До цього часу всі інші істоти вважалися і вважаються такими, що знаходяться на нижчому по відношенню до людини рівні інтелектуального розвитку, тому питання про визнання їх суб’єктами злочину в площині вітчизняного законодавства не набувало відповідної актуальності. Крім того, триває дискусія щодо можливості визнання суб’єктом злочину юридичної особи, але попри очевидність вирішення цього питання, позитивне його розв’язання вимагатиме внесення системних змін і перегляду окремих усталених положень на рівні теорії кримінального права...
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua