РИЖОВ І.М., Моніторинг як системоутворююча складова профілактики тероризму

Рижов І.М.,

кандидат юридичних наук, доцент,

докторант Національної академії СБУ

 

 

        Постановка проблеми. В Україні створено державну систему боротьби з тероризмом, яка неодноразово довела ефективність ліквідації терористичної загрози. Законодавчу регламентацію боротьби з терористичною діяльністю, як складової процесу протидії тероризму в Україні відпрацьовано та втілено в Законі України “Про боротьбу з тероризмом” та розроблених на підставі його норм відомчих інструкціях [1]. Головний акцент у боротьбі робиться на терористичну діяльність, як факт, що відбувся і вимагає реалізації контртерористичних планів, які включають застосування сили, ігноруючи технології моніторингу і превентивної нейтралізації соціальних конфліктів, які виступають глибинними причинами тероризму. Для ліквідації даної невідповідності та в контексті вимог Глобальної контртерористичної стратегії, яка закликає держави – члени ООН виявляти причини виникнення і поширення тероризму з метою їх усунення, в рамках виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 травня 2012 року “Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні”, введеного в дію Указом Президента України від 8.06.12 р. № 388, в державі проводиться робота з вдосконалення технологій протидії тероризму, насамперед в контексті його попередження та профілактики, реалізації заходів з усунення причин і умов, що сприяють поширенню тероризму, та забезпечення при цьому захисту прав і свобод людини.

        Особливе місце в розбудові системи протидії тероризму належить дослідженню його багаторівневої причинно-наслідкової детермінації в контексті реалій сьогодення, науковому прогнозуванню активності тероризму з урахуванням особливостей процесу соціально-економічних перетворень в окремих регіонах України та геополітичних особливостей, тому базовою складовою системи протидії тероризму, як динамічної соціальної системи, є моніторинг та прогнозування терористичної активності…