СЕЛЕЗНЬОВА О.М., Інформаційні права: теоретичні та системні положення (ст. 9-15)

DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.3(30).194774

УДК 341.231.14

СЕЛЕЗНЬОВА О.М.,
доктор юридичних наук, доцент,
доцент кафедри соціально-гуманітарних наук та права Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету
 
 
Анотація. Стаття присвячена дослідженню термінологічної відповідності поняття “інформаційні права” іншим суміжним поняттям, потреби в терміні “інформаційні права” в контексті вітчизняного та міжнародного законодавства, класифікації інформаційних прав, місця інформаційних прав в системі поколінь прав людини і громадянина.
Ключові слова: інформаційні права, інформаційне право, право на інформацію, свобода вираження поглядів, класифікація інформаційних прав, система поколінь прав людини і громадянина.
Summary. The article is devoted to the research of the terminological correspondence of the notion of “information rights” with other related concepts, the need for the term “information rights” in the context of domestic and international law, the classification of information rights, the place of information rights in the system of generations of human and citizen rights.
Key words: information rights, information law, right to information, freedom of expression, classification of information rights, system of generations of human and citizen rights.
Аннотация. Статья посвящена исследованию терминологического соответствия понятия “информационные права” другим смежным понятиям, потребности в термине “информационные права” в контексте отечественного и международного законодательства, классификации информационных прав, места информационных прав в системе поколений прав человека и гражданина.
Ключевые слова: информационные права, информационное право, право на информацию, свобода выражения мнений, классификация информационных прав, система поколений прав человека и гражданина.
 
 
      Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та динамічне впровадження їх у буденне життя сприяють тому, що інститут прав людини і громадянина, пов’язаних з інформаційною сферою, набуває дедалі більшої значимості в контексті їх правової регламентації та захисту. Вказане обумовлює потребу в розробці й прийнятті відповідних нормативно-правових актів, що забезпечать вирішення поставленої задачі. Передувати цьому процесу має наукове підґрунтя інституту інформаційних прав. Проте, беручи до уваги те, що як наука, так і галузь інформаційного права тільки розвивається, досліджень, присвячених вивченню сутності, юридичної природи, системи тощо, інформаційних прав людини і громадянина, на сьогодні не так вже й багато, що дозволяє говорити про недостатню наукову розробленість цього інституту. Разом з тим, тільки детальне вивчення інституту інформаційних прав з різних теоретичних та прикладних сторін, створить належну основу для чіткого, системно-конструктивного правового регулювання з боку законодавця...