СЕЛЕЗНЬОВА О.М., Нормативні дефініції в інформаційному праві

Селезньова О.М.,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін

ПВНЗ “Буковинський університет” (м. Чернівці)

 

Анотація. У статті розглядаються поняття та онтологічні особливості нормативних дефініцій в інформаційному праві. Автором пропонується класифікація та перелік функцій нормативних дефініцій. На основі наукового аналізу конкретизуються проблеми понятійно-категоріального апарату інформаційного права та визначаються основні шляхи їх подолання.

Ключові слова: нормативна дефініція, вимоги до нормативних дефініцій, класифікація нормативних дефініцій, функції нормативних дефініцій, понятійно-категоріальний апарат інформаційного права.

Аннотация. В статье рассматриваются понятие и онтологические особенности нормативных дефиниций в информационном праве. Автором предлагается классификация и перечень функций нормативных дефиниций. На основании научного анализа конкретизируются проблемы понятийно-категориального аппарата информационного права и определяются основные пути их преодоления.

Ключевые слова: нормативная дефиниция, требования к нормативным дефинициям, классификация нормативных дефиниций, функции нормативных дефиниций, понятийно-категориальный аппарат информационного права.

Summary: The article discusses the concept of legal definition and ontological features of legal definitions in information law. An author offers classification and list of functions of normative definitions. On the basis of scientific analysis the problems of conceptual and categorical framework of informative right are specified and the basic ways of their overcoming are determined.

Keywords: а legal definition, requirements for legal definitions, classification of legal definitions, function of legal definitions, categorical framework of information law.

 

       Постановка проблеми. Одним з найважливіших завдань науки інформаційного права є створення якісного, чіткого та узгодженого, понятійно-категоріального апарату інформаційного права. Однак, беручи до уваги те, що інформаційне право перебуває у стані становлення, а акти інформаційно-правової тематики приймалися законодавцем у різний час і швидкість формування інформаційних відносин у суспільстві не відповідає швидкості їх нормативного закріплення, у інформаційному законодавстві (у його широкому розумінні) спостерігається термінологічний дисбаланс, неузгодженість категорій, багатозначне трактування понять, необґрунтована відсутність важливих для регламентації інформаційних відносин дефініцій і т. п. Подібна ситуація зумовлює актуалізацію дослідження проблем лінгвістично-термінологічного змісту категорій та визначення узагальнених понять у нормативно-правових актах. Про якість зазначеного можна говорити лише у тому разі, якщо акти містять у своєму складі норми-дефініції, які визначають базис для упорядкування інформаційних відносин. Значення таких норм дуже вагоме, оскільки “відповідно до системного галузевого і міжгалузевого характеру понять, дефініції інституту, галузі та законодавства в цілому покликані виконувати ієрархічну системо- і структуроутворювальну функцію у викладі регулятивних норм” [1, с. 64]…