СЕМЕНЮК О.Г., Еволюція наукових поглядів на забезпечення діяльності з охорони державної таємниці (ст. 123-131)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2017.1(20).273026

УДК 35.746.1

СЕМЕНЮК О.Г.,
кандидат юридичних наук,
заступник начальника Управління Служби безпеки України
 
 
Анотація. У статті висвітлюються історичні аспекти теоретичних розробок проблеми охорони державної таємниці у їх взаємозв’язку з вихідними положеннями нормативної бази та сформованою практикою; обґрунтовується необхідність комплексного дослідження цієї проблеми.
Ключові слова: історія дослідження, державна таємниця, інформаційне право, адміністративне право, національна безпека.
Аннотация. В статье рассматриваются исторические аспекты теоретических разработок проблемы охраны государственной тайны в их взаимосвязи с основными положениями нормативной базы и устоявшейся практикой; обосновывается необходимость комплексного исследования этой проблемы.
Ключевые слова: история исследования, государственная тайна, информационное право, административное право, национальная безопасность.
Summary. The article highlights the historical aspects of theoretical development of state secret security issues in their connection with the original provisions of the regulations and established practice; substantiates the necessity of a comprehensive study of the problem.
Keywords: history of research, state secret, information law, administrative law, national security.
 
 
        Постановка проблеми. У структурі наукового дослідження сформульовані проблеми виступають як конкретні завдання, що підлягають вирішенню. Необхідно зазначити, що успішне виконання названих завдань можливе лише в тому випадку, якщо конкретна наука має необхідні й достатні для цього можливості, які в наукознавстві прийнято іменувати передумовами теорії. “Передумови – попередня умова існування, виникнення, діяння і т. ін. чого-небудь” [1, с. 725], у нашому випадку – умова створення та розгляду комплексу заходів з охорони державної таємниці.
     Будь-яке дослідження повинно бути органічно пов’язаним із передумовою досліджуваного питання, оскільки ніяке сучасне наукове або філософське дослідження не може бути абсолютно безпередумовним. З перших же кроків нової проблемної ситуації воно завжди орієнтоване на пошуки більш або менш певного рішення. У загальному випадку орієнтиром, який визначає цілком конкретні ходи в новій проблемній ситуації, є сукупність теоретичних положень, які на цей час є в науковому арсеналі [2, с. 30]. Цю ж обставину підкреслює М. Бунге, на думку якого “ніколи не бувало ніякого нового знання, яке не визначалося б знанням, що йому передувало” [3, с. 110]...