|
Постановка проблеми. Окремі криміналістичні методики мають бути запропоновані у вигляді певної системи. Така система повинна відрізнятися динамічністю у зв'язку із зміненням злочинності, появою нових видів злочинів, зміненням їх способів учинення та приховування або, навпаки, декриміналізацією тих чи інших діянь. Оптимізація у використанні окремих криміналістичних методик передбачає створення відповідної бази знань для слідчих працівників, відсутність встановленого порядку систематизації, атестації та реєстру окремих криміналістичних методик викликає проблеми з якісним їх застосовування у практичній діяльності органами досудового розслідування.
Стан дослідження. В криміналістичній літературі зверталася певна увага на необхідність упорядкування окремих криміналістичних методик, приведення їх до вимог сучасної слідчої практики, реальних можливостей їх використання слідчими.
Проблемі формування та застосування окремої криміналістичної методики приділяли увагу Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, А.В. Дулов, В.А. Журавель, Г.Г. Зуйков, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, А.М. Кустов, В.В. Лисенко, А.Ф. Лубін, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, М.В. Салтевський, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, А.В.Шмонін, М.П. Яблоков та ін.
1. Так А.В. Шмонін зазначає, що розробка теоретичних засад диференціації та інтеграції системи окремих криміналістичних методик (технологій розслідування злочинів), які дозволяють звільнити спеціалізовані методики (технології) від дублюювання загальних положень, буде сприяти поглибленому підходу до пізнання та висвітлення спеціальних питань, знання яких необхідно для розроблення типових алгоритмів (програм) і ефективного розслідування злочинів [1, c. 378]…
|
