СТЕПАНОВ Є.В., Правові аспекти забезпечення особистих немайнових прав людини в інформаційній сфері

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2015.1(13).272615

УДК 340.132.1:004.056:002.55

Степанов Є.В.,
кандидат юридичних наук
 
 
Анотація. Про проблеми правового регулювання та захисту особистих немайнових прав людини в інформаційній сфері. Проведено аналіз наукових підходів до визначень понять “інформаційна сфера”, “особисті немайнові права фізичної особи”, “персональні дані”. Визначені правові норми, які регулюють захист особистих немайнових прав фізичної особи. Зроблено висновки з метою удосконалення правового забезпечення особистих немайнових прав людини в інформаційній сфері.
Ключові слова: інформаційна сфера, інформація, особисті немайнові права, персональні дані.
Аннотация. О проблемах правового регулирования и защиты личных неимущественных прав человека в информационной сфере. Проведен анализ научных подходов в определении понятий “информационная сфера”, “личные неимущественные права физического лица”, “персональные данные”. Определены правовые нормы, которые регулируют защиту личных неимущественных прав человека. Сделаны выводы с целью усовершенствования правового обеспечения личных неимущественных прав человека в информационной сфере.
Ключевые слова: информационная сфера, информация, личные неимущественные права, персональные данные.
Summary. About the problems of the legal adjusting and protection of the personal non-property rights in the information sphere. The analysis of scientific approaches in the definition of the concepts “information sphere”, “personal non-property rights of the individual”, “personal data”. Author defines legal norms regulating protection of the personal non-property human rights. Conclusions made are aimed at the improvement of the legal providing of the personal non-property human rights in the information sphere.
Keywords: information sphere, information, personal non-property rights, personal data.
 
 
       Постановка проблеми. Одним із найбільш актуальних питань становлення демократичного суспільства та важливою складовою етапів його розвитку була, а в ряді випадків й залишається, проблема становлення прав людини. Наслідком розвитку цієї проблематики, що мала характерні ознаки для різних епох, стала поява концепції особистих немайнових прав людини. Саме з її утвердженням, у другій половині ХХ століття, дані питання набули міжнародного значення та знайшли своє відображення в ряді міжнародно-правових актів, зокрема у Загальній Декларації прав людини від 10.12.48 р., Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.66 р., Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16.12.66 р. та факультативних протоколів до нього, Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 р. та інших документах.
        Згідно ст. 3 Статуту Ради Європи (05.05.1949 р., м. Лондон) кожен член Ради Європи повинен визнавати принцип верховенства права, відповідно до якого усі особи, які знаходяться під його юрисдикцією, повинні користуватися правами людини і основними свободами, при цьому суттєві порушення прав людини і основних свобод є підставою для призупинення членства держави, яка їх не дотрималася, або виключення її з Ради Європи.