© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
УДК 342.98:343.83
С.В. ДЯЧЕНКО, |
старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету державної податкової служби України |
||
Важливою і центральною фігурою процедури банкрутства є арбітражний керуючий [2, с.13-15]. Через нього відбувається реалізація зв'язку між боржником, кредиторами і господарським судом. Від дій арбітражного керуючого залежить подальша доля боржника.
Автор, виходячи зі свого багаторічного досвіду роботи в системі припинення юридичних осіб, вивчивши і узагальнивши правову базу та досвід роботи в цій сфері, висловлює своє бачення проблем у діяльності арбітражного керуючого, вносить практичні пропозиції щодо вдосконалення цієї діяльності.
Арбітражний керуючий - це фізична особа, яка призначається господарським судом для здійснення (проведення) процедур банкрутства та виступає в трьох якостях: розпорядника майна, керуючого санацією і ліквідатора. Закон установив особливі вимоги до кандидатури арбітражного керуючого. Насамперед, це повинна бути фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що має спеціальні знання, має відповідну ліцензію і не є зацікавленою особою у відношенні боржника і кредиторів.
Призначення арбітражного керуючого здійснюється, в основному, за клопотанням кредитора чи комітету кредиторів. Варто погодитися з думкою А. Волкова, Т. Гурової і В. Титова, що інститут арбітражного керування - це цивілізований спосіб перерозподілу власності. Руками арбітражних керуючих, наділених значними повноваженнями, керують регіональні адміністрації, різноманітні фінансово-промислові групи і, звичайно, групи кредиторів [3, с.18-24].
І. Самошотом висловлювалося судження про те, що "арбітражний керуючий свою діяльність повинен здійснювати на підставі договору про надання послуг як суб'єкт підприємницької діяльності і в подальшому такий договір повинен бути затверджений господарським судом. На наш погляд, виходячи з багатолітньої особистої практики, ніякого договору тут не повинно бути. Є рішення суду і є розмір послуг, установлений законом. Договір у цій ситуації зайвий" [4, с. 81].
Оплата праці розглянутої особи встановлюється і виплачується в розмірі, установленому комітетом кредиторів. Вже на сьогоднішній день склалася ситуація, коли в кожного великого кредитора завжди є декілька "своїх кишенькових" арбітражних керуючих. Незважаючи на те, що кандидат на посаду арбітражного керуючого формально є незацікавленою особою, фактично він буде "керованим", тому що реально представляє і діє від імені групи кредиторів…
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua