С.В. ЛИХОСТУП,
В.М. ЛИХОСТУП,
А.О. МОРОЗ,
Е.Л. КЛЕПЕЦЬ, |
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,
головний науковий співробітник Науково-дослідного центру
правової інформатики Академії правових наук України
головний спеціаліст Міністерства Закордонних Справ України
аспірантка Інституту проблем математичних машин і систем
Національної Академії наук України
заступник начальника управління Секретаріату Кабінету Міністрів України |
|
|
Анотація. Про актуальні питання розвитку та взаємовпливу різних видів інформаційних ресурсів України та нормативно-правового забезпечення цих процесів.
Аннотация. О актуальных вопросах развития и взаимовлияния разных видов информационных ресурсов Украины и нормативно-правового обеспечения этих процессов.
Summаry. On issues of current importance related to the development and mutual influence of different types of Ukrainian information resources and related to regulatory support of these processes.
Ключові слова. Інформація, інформаційні ресурси, національні інформаційні ресурси.
|
Широке впровадження досягнень науково-технічного прогресу у всі соціально-економічні і виробничі процеси обумовило переведення інформації у розряд економічних та політичних категорій. Цей процес характеризується підвищенням ролі інформації у житті людей та у процесах прийняття управлінських рішень завдяки поширенню інформаційно-комп'ютерних технологій та мереж, застосування яких потребує змін у характері стратегії розбудови державності. Головною формою соціального надбання стають не стільки матеріальні елементи виробництва, скільки накопичення знань та корисної інформації.
Розвиток інформаційних технологій на основі стрімкого розвитку комп'ютерних і телекомунікаційних технологій призвів до нового етапу в їхньому розвитку, який дістав назву "інформаційна епоха". "Інформаційна революція", "інформаційний бум", "інформаційне суспільство", "інформаційна сфера", "інформаційні технології" - ці терміни поступово стали загальноприйнятими поняттями інформаційної епохи.
Відповідно до результатів досліджень, проведених компанією Economist Intelligence Unit (EIU) наприкінці 2007 року, Україна посіла 56 місце у світі по рівню розвитку інформаційних технологій, розмістившись після Єгипту та перед Індонезією [1].
На даному етапі розвитку Україна, здійснюючи інтеграцію у світове інформаційне співтовариство, має розв'язати дві важливі задачі: створення єдиної національної інформаційної інфраструктури та інтегрування її в глобальне інформаційне середовище.
Глобалізований світ став велетенським обмінним пунктом інформації. У 1988 році оптико-волоконний кабель передавав одночасно три тисячі інформаційних імпульсів, 1996 році - півтора мільйона, 2000 році - вже десять мільйонів, зараз - понад сто мільйонів. Нині весь світ огорнула інформаційна мережа Інтернет. Вона зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10 %. Україна посідає одне з останніх місць за кількістю комп'ютерів у загальноосвітніх навчальних закладах - 1,3 комп'ютера на 100 учнів. Для порівняння: Японія - 82, США - 76, Німеччина - 52, Франція - 38, Польща - 14,6, Росія - 10,4. Понад 1 млн. учнів (близько 20 %) навчаються у школах, де немає жодного сучасного комп'ютера [2]…
|
