© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.1(24).273201
УДК 342.951:351.82
ТАРАСЮК А.В.,
|
аспірант Національного університету
біоресурсів і природокористування України
|
||
|
|||
Постановка проблеми. В умовах поширення застосування технологій Великих даних, персональні дані фактично стають сировиною для володільців баз даних і забезпечують можливість прийняття компаніями рішень, в основі яких лежить прогноз можливої поведінки конкурентів в рамках конкретних ресурсів в мережі Інтернет. Межа між законною обробкою таких даних та втручанням у приватне життя надзвичайно тонка.
Законодавства про захист персональних даних різняться в залежності від юрисдикції, але з прийняттям у 2016 році Європейським Парламентом і Радою Регламенту (ЄС) 2016/679 від 27.04.16 р. – “Загальне регулювання захисту даних” (General data protection regulation) (далі – GDPR) [1], вимоги до регулювання інформаційних відносин в сфері захисту персональних даних стають уніфікованими для всіх “контролерів” та “процесорів” персональних даних (далі – контролер та процесор відповідно), якщо вказані суб’єкти мають зв’язки з державами-членами Європейського Союзу...
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua